Катеринослав вважається містом заснування гірничої науки в Україні, де було відкрито Гірничотехнічну школу та Вищу гірничу школу наприкінці ХІХ століття. До видатних представників дослідження добувної справи нашого міста належить Аркадій Єлішевич – дніпропетровський інженер-технолог. Завдяки теоретичним та практичним дослідженням гірничодобувної промисловості він проклав міжнародно визнаний шлях розвитку інноваційних технологій зі збагачення корисних копалин. Далі на dnepr.name.
Ранні роки та науковий шлях Аркадія Єлішевича
Аркадій Єлішевич народився 17 липня 1932 року у Дніпропетровську. Зростаючи у часи розгортання Другої світової війни, він був змушений протягом декількох років перебувати в евакуації у Селюкті Киргизької РСР.
Після звільнення українських територій від німецьких загарбників хлопець переїхав до Донецька. Закінчивши місцеву середню школу у 1950 році, він став студентом Донецького індустріального інституту на гірничій спеціальності. Успішне навчання дозволило йому здобути кваліфікацію інженера-технолога за професійним спрямуванням збагачення корисних копалин у 1955 році.
Свій кар’єрний шлях випускник розпочав на Центральній збагачувальній фабриці “Микитівська” як змінний майстер. Пізніше наполеглива праця забезпечила його посадою головного збагачувача дирекції в об’єднанні “Донецьквуглезбагачення”. Беручи участь у модернізації вуглезбагачувальних фабрик регіону, Аркадій Єлішевич відіграв важливу роль у розробці технологій дегідрації флотаційних відходів та пресування вугілля з нафтозв’язувальними домішками.
У 1978 році він успішно захистив дисертацію на тему “Теоретичні та експериментальні дослідження, розробка та впровадження технології брикетування вугілля”, здобувши найвищий науковий ступінь доктора технічних наук. У 1981 році він обійняв посаду старшого наукового співробітника відділу енергохімічної переробки вугілля в Інституті фізико-органічної хімії та вуглехімії АН України.
Повернувшись наприкінці року до рідного Донецького політехнічного інституту як професор, він написав свою відому монографію “Збагачення ультратонкого вугілля” у 1986 році. Його дослідження обробки та брикетування корисних копалин стали підґрунтям для формування наукової школи при освітньому закладі “Спеціальні методи збагачення, зневоднення і грудкування тонко- і дрібнодисперсного вугілля”, яка існувала понад 30 років. Діяльність академічного колективу на чолі з Аркадієм Єлішевичем зі створення та впровадження нових технологій селективної агрегації вугілля дозволила студентам взяти участь у написанні дослідницьких робіт та міжнародних конференціях у Польщі, Чехії, Німеччині, США тощо. У 1987 році він став завідувачем кафедри “Збагачення корисних копалин” у Донецькому політехнічному інституті.
Пропрацювавши у навчальній установі до 1994 року, науковець залишив роботу та переїхав до Ізраїлю на постійне місце проживання. Помер Аркадій Єлішевич 24 квітня 2002 року за кордоном.
Вплив та спадщина Аркадія Єлішевича у технічних науках
Дніпропетровський інженер-технолог Аркадій Єлішевич залишив вичерпну наукову спадщину завдяки своїй просвітницькій та дослідницькій діяльності. Його творчий доробок налічує 50 винаходів та понад 200 академічних публікацій, серед яких “Брикетування корисних копалин”, “Брикетування вугля зі зв’язувальним”, Довідковий посібник працівнику збагачувальної фабрики та інші. За час своєї викладацької практики та очолення наукової школи він самостійно підготував 2 доктори та 5 кандидатів наук.
