Топ-5 підприємств-забруднювачів повітря в місті Дніпро

Дніпропетровська область посідає 2 місце в Україні за рівнем забруднення атмосферного повітря, про це йдеться у звіті головного управління статистики по нашому регіону. Викиди  від стаціонарних джерел по Дніпропетровщині склали у 2019 році майже 577 тисяч тонн, а це 23,5 відсотка від загального обсягу по країні, пише dnepr.name.

Обсяг викидів до атмосферного повітря по Дніпру

Техногенне навантаження  по Дніпру створюють близько 170 виробництв і автогосподарств. Загальний обсяг викидів в атмосферне повітря міста здійснюється понад 7 тисячами стаціонарних джерел забруднення, з яких 6 тисяч двісті (а це 89 відсотків) – організовані. Місто, через антропогенну навантаженість, відносять до територій з підвищеним потенціалом забруднення атмосферного повітря, до того ще більше погіршують ситуацію несприятливі умови розсіювання промислових викидів – на рік штильової погоди припадає лише 17 відсотків.

За даними Держстату, загальний об’єм викидів за 2019 рік від стаціонарних джерел забруднення по Дніпру склав 40,81 тис. тонн/рік (за 2018 рік – 47,1 тис.т/рік). В середньому одним підприємством викинуто до атмосферного повітря 213 тонн забруднюючих речовин.*

*використовувались дані з відкритих джерел: Звіт про стратегічну екологічну оцінку м.Дніпро, Екологічний паспорт Дніпропетровської області та Регіональна доповідь про стан навколишнього середовища в області, Екологічний паспорт м. Дніпро. Оновленої інформації щодо обсягу викидів  підприємствами Дніпра за 2020 рік, станом на 11 квітня 2021 року, в офіційних джерелах немає. 

Топ-5 підприємств-забруднювачів Дніпра

Ось перелік основних екологічно небезпечних об’єктів та найбільших забруднювачів серед промислових підприємств Дніпра. 

Придніпровська ТЕС

Теплова станція очолює список. Діяльність підприємства: вироблення електричної енергії. Придніпровська ТЕС належить ДТЕК Ріната Ахметова. На її діяльність припадає 60 відсотків об’єму викидів на рік від загального. У 2019 році обсяг забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Придніпровської ТЕС становив 24,4 тис.тонн/рік. Цікаво, що у 2018 році теплова станція увійшла до рейтингу “ТОП-100” найбільших підприємств-забруднювачів, згідно з даними Міністерства захисту довкілля. Для порівняння: у 2017 році теплова станція викинула в атмосферне повітря  24,000 тис. тонн шкідливих речовин, у 2018 – 26,592 тис. тонн.  

ПАТ “Інтерпайп” Нижньодніпровський трубопрокатний завод

Підприємство металургійної промисловості, яке виробляє труби та товари широкого вжитку, займає другу сходинку. Входить до структури Interpipe Limited, кінцевим бенефіціаром якої є український бізнесмен Віктор Пінчук. Хоча згідно з інформацією Opendatabot, 22 лютого 2021 року було видалено дані щодо бенефіціарного власника.

Забруднення атмосферного повітря від діяльності заводу, від загального об’єму викидів по місту на рік, становить 11,7 відсотка. Валовий викид від виробництва у 2018 році склав 0,97 тис.тонн/рік, у 2019 – 0,875 тис.т/рік.

ПрАТ “Євраз – ДМЗ ім.Петровського”  

Наступним йде металургійний завод, який виробляє чавун, сталь, товари народного споживання, кокс та побічні продукти. З березня 2018 року власником підприємства стала промислова група DCH, що належить Олександру Ярославському.  Об’єми викидів до атмосферного повітря від діяльності “Євразу” становить 8,7 відсотка. У 2018 році обсяг забруднюючих речовин від діяльності заводу склав 6,963 тис.т/рік, у 2019   – 4,508 тис.т/рік. Проте скорочення викидів відбулося лише внаслідок зменшення темпів виробництва, оскільки підприємство не працювало у IV кварталі 2018 року, а також проводився капітальний ремонт доменної печі № 2.

ВАТ “Дніпрококс” 

Підприємство коксохімічної галузі, яке займається виготовленням металургійного коксу, бензолу, смоли кам’яновугільної, сульфату амонію. З 2010 року завод включили до складу ПрАТ “Євраз”. На діяльність “Дніпрококсу” припадає 2,4 відсотка об’єму від усіх викидів промислових підприємств Дніпра. Обсяг валового викиду у 2018 році склав 1,322 тис.т/рік, у 2019  – 1,232 тис.т/рік. Зниження темпів виробництва сприяло зменшенню надходження забруднюючих речовин до атмосферного повітря.

ВАТ “Дніпрошина”

Завершує ТОП-5 забруднювачів атмосферного повітря ВАТ «Дніпрошина», яке займалося виробництвом шин та гумовотехнічних виробів, і на діяльність якого припадало 1,02 відсотка об’єму від усіх викидів промислових підприємств Дніпра. У листопаді  2012 року Господарським судом Дніпропетровської області було визнано банкрутом “Дніпрошину” і відкрито ліквідаційну процедуру у відношенні підприємства. В тому самому році ПрАТ “ІнтерМікро Дельта, Інк” виступило як інвестор, а згодом викупило майновий комплекс даного заводу. Станом на 12 квітня 2021 року ПрАТ “ІтерМікро Дельта, Інк” знаходиться в стані припинення. 

Чим дихають дніпряни?

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Дніпропетровської області склала у 2019 році 18,1 т, що на 5,7% менше проти 2018 року. На одного мешканця регіону у 2019 р. припадало 181 кг забруднюючих речовин, викинутих у повітря стаціонарними джерелами, що на 10 кг менше, ніж у попередньому році. 

Якщо подивитися на дані, то виходить, що обсяг викидів в атмосферу, начебто, і зменшується, проте проблема із забрудненням повітря залишається актуальною для Дніпра зокрема, і для регіону загалом. Вся справа в гранично допустимих концентраціях (ГДК) шкідливих сполук, які потрапляють у навколишнє середовище. В промислових районах Дніпра фіксується перевищення ГДК по наступних речовинах: пилу – 1,1 ГДК; аміаку – 0,9 ГДК; діоксиду азоту – 1,1 ГДК; бенз(а)пірену – 1,4 ГДК; формальдегіду – 0,7 ГДК**. Звісно, що дані показники знаходяться у постійному динамічному стані. Дані сполуки пов’язані, і якщо концентрація однієї з них буде високою, то автоматично це підвищує концентрацію іншої. На потужний вплив викидів від виробничого комплексу вказує і високий ІЗА, тобто “індекс забруднення атмосфери” по місту, який у 2019 році склав 17,02.***

**Величини фонових концентрацій для основних загальнопоширених забруднювальних речовин можна подивитись за посиланням

***Якщо значення ІЗА≤5, рівень забруднення повітря міста вважається нижче середнього;  якщо 5<ІЗА≤8 – середній рівень; якщо 8<ІЗА≤15 – вище середнього, якщо ІЗА>15 – значно вище середнього.

Чим загрожує перевищення ГДК?

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує, що забруднення атмосферного повітря є головним чинником впливу на здоров’я населення. За словами Спеціального доповідача ООН з питань навколишнього середовища  Девіда Бойда, шість мільярдів жителів планети, третина з яких – діти, дихають забрудненим повітрям, і, як наслідок, щороку помирає 7 мільйонів осіб. Разом з тим в Україні, як зазначають у Центрі громадського здоров’я, кожен п’ятий українець помирає від інфекцій дихальних шляхів, які спричинені великою концентрацією шкідливих речовин в повітрі, а саме: діоксиду азоту, двоокису сірки, оксиду вуглецю, важких металів, бенз(а)пірену, формальдегіду та твердих часток дрібнодисперсного пилу  (PM10 і РМ2.5). Останні особливо вражають організм, оскільки можуть потрапити не тільки в дихальні шляхи, а й до кровоносної системи. Від забруднення повітря частками пилу РМ2.5, за результатами дослідження глобального тягаря хвороб  Інституту Здоров’я Метрики та Оцінки, смертність по Україні складає 110 людей на 100 тисяч населення. 

Третина всіх випадків смерті від раку легень, інсульту та серцево-судинних захворювань обумовлено забрудненням повітря, а ще потрібно враховувати кількість зростання рівня захворюваності населення хворобами алергічного походження. 

Також слід додати, що забруднення атмосферного повітря впливає і на стан зелених насаджень, прискорює руйнування будівель та дорожнього покриття.

Контроль за станом атмосферного повітря

Контролювати обсяг та ГДК викидів від промислових підприємств, на жаль, на сьогодні в Україні надскладно. В першу чергу через те, що й досі по містах та регіонах країни не створено повноцінну державну систему моніторингу навколишнього природного середовища,  завдяки якій можна було б сформувати мапу забруднення. Так, наприклад, у Дніпрі контроль за станом атмосферного повітря проводиться на шести стаціонарних постах спостереження “Гідромету”. Також працюють 4 пости моніторингу комунального підприємства “Центр екологічного моніторингу” Дніпропетровської обласної ради. Проте цього не достатньо для того, щоб скласти загальну картину по викидах і реагувати на проблему забруднення повітря вчасно.

Система моніторингу якості атмосферного повітря

Саме завдяки розгалуженій системі моніторингу можна повноцінно оцінити ситуацію, що склалася зі станом атмосферного повітря в певному регіоні, місті та, загалом, по всій країні. Вимірювання на автоматичних станціях спостереження мають вестися 24 години на добу, цілорічно, як це відбувається, наприклад, на постах Центру моніторингу. Завдяки віджету можна в реальному часі дізнатися параметри забруднення повітря і метеорологічних даних, які безпосередньо надходять з вимірювальних приладів в режимі онлайн. 

 Звісно, окрім тих моментів, коли обладнання на повірці та калібруванні. Оскільки важливо розуміти, що ті дані, які надходять з постів, відповідають дійсності. Для чого це потрібно? Все просто, щоб берегти здоров’я своє та близьких. Оскільки такі дані допоможуть скорегувати ваші дії впродовж дня. Параметри стану атмосферного повітря в режимі реального часу підкажуть: чи варто зараз виходити на вулицю або йти на пробіжку, чи, радше, потрібно зачинити вікна і залишитися вдома. Особливо це доречно для людей з певними хронічними захворюваннями, особам похилого віку, алергічними реакціями тощо. 

Єдиний в Україні екологічний чат-бот 

Не тільки завдяки віджетам Моніторингових центрів можна дізнаватися про актуальний стан якості повітря у вашому місті. 

SaveEcoBot  – таку програму розробили активісти міста Дніпра, засновники громадської організації  SaveDnipro. Бот показує не тільки дані по забрудненню та забруднювачам, а й надає інструменти захисту довкілля. Активісти створили мапу якості повітря, яка, так само цілодобово зображає параметри забруднення атмосфери по Україні, по тих моніторингових станціях, що вже існують. Дніпровці також розробили, на базі європейської моделі, мініпристрій для уловлення дрібнодисперсного пилу фракцій до 10 мікронів і до 2,5 мікронів (про які вже йшлося вище). Виявляється, що ці тверді частинки відносно легко виміряти, навіть бюджетними приладами, такими, як створили активісти. Тож моніторити повітря на наявність дрібнодисперсного пилу можна вже, навіть, біля свого будинку. 

Збір та аналіз параметрів забруднення атмосфери, спільно з метеорологічними даними, а також розумінням, де саме знаходиться джерело викидів, це як раз те завдання, яке має вирішувати підприємство. І тут постає інша проблема, чому неможливо контролювати обсяги викидів підприємств.  

Відсутність моніторингу на стаціонарних джерелах викидів

Підприємства звітують по обсягах викидів, спираючись на статистичні дані, які закладені в основі їхньої дозвільної документації. Тобто перевірити, скільки насправді викидів надійшло з певної труби до атмосферного повітря неможливо. І виходить, що ані органи місцевого самоврядування, ані державна влада, ані громадськість, не мають реальних даних про те, скільки і яких саме шкідливих речовин викидає у повітря певне підприємство. А все тому, що в Україні й досі відсутній обов’язковий моніторинг шкідливих речовин безпосередньо на стаціонарних джерелах викидів. Тобто труби, через які небезпечні сполуки потрапляють до атмосферного повітря, не мають жодних лічильників, які б чітко фіксували обсяг забруднення.

Наразі підприємство, отримуючи дозвільні документи на викиди, вже вписує ті показники, які має за попередні періоди роботи. І тому дані дозволеного об’єму викидів та фактичного, у більшості випадків, збігаються. За відповідний обсяг забруднення підприємство має сплатити певну суму екоподатку. І, звісно, якщо викидів по факту більше, а на папері – відповідно заявленому, то і сплачувати доведеться менше коштів, тільки за ті показники викидів, які були вписані в дозволах. Також складно відстежити ненормативні викиди, тобто залпові, за які, знову ж, заводи не сплачують екоподаток і не несуть жодної відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу.  

Проте підприємства можуть вирішити проблему забруднення атмосферного повітря шляхом реконструкції та модернізації технологічного комплексу, а також екологізацією виробництва. 

Так, наприкінці 2017 року між Міністерством енергетики України та власниками ТЕС був затверджений Національний план скорочення викидів, таким чином країна виконувала вимоги Договору про Енергетичне співтовариство, щоби досягти показників Директиви 2010/75/ЄС стосовно промислових викидів. План передбачає модернізацію теплоелектростанцій, а згодом і виведення їх з експлуатації, що мало б сприяти зменшенню викидів до атмосферного повітря. Проте, якщо згадаємо обсяги викидів підприємств, то з 2018 року суттєво нічого не змінилося для його реалізації.

“Інтерпайп”, після виведення з експлуатації останньої мартенівської печі, скоротив викиди від 11 тис.т (у 2012 році) до 0,875 тис.т/рік (у 2019 р.).

Водночас завдяки активній позиції та діяльності  дніпровських активістів ГО SaveDnipro, у 2019 році на одному з енергоблоків Придніпровської ТЕС було встановлено електрофільтр, а це вже перемога, та зменшення викидів в атмосферу саме на цьому блоці. Хоча більшість інших так і не були модернізовані. Проте тішить в цій історії й те, що вперше в історії України – даний електрофільтр було встановлено коштом забруднювача – ДТЕК Придніпровською ТЕС. 

Лобізм чи екологізм: гра на правовому полі

Тож чи є рішення, як вийти з цього кола, вище окреслених проблем? Звісно, що так, але вирішувати їх в першу чергу потрібно у правовому полі. 

На разі в Парламенті працюють над оновленням законів про атмосферне повітря та щодо зменшення промислового забруднення. 

До нової редакції Закону “Про охорону атмосферного повітря” були внесені правки щодо встановлення пристроїв постійного моніторингу на стаціонарних джерелах викидів промислових підприємств.  І хоч як лобісти промислових корпорацій не перешкоджали цьому процесу, все ж Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило проєкт змін, готовий до реєстрації у Верховній Раді. До речі, ці правки, в тому числі були запропоновані дніпровцями, засновниками ГО SaveDnipro. І це не  перша їхня ініціатива, яку вони змогли донести до очільників та вплинути на законотворчій процес. У березні 2021 року правки активістів також були внесені до іншого проєкту закону щодо статей про моніторинг   – 4167-д “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”.

Тож українці мають шанс у найближчому майбутньому отримати реальну можливість доступу до відкритих публікацій про уніфіковану інформацію по всіх стаціонарних джерелах викидів та передавати її, в разі порушення законодавчих норм, до дозвільних та контролюючих органів. І тільки в цьому випадку можна буде говорити про відповідні й достеменні дані підприємств щодо обсягів викидів. Окрім того, варто подумати і  про автоматичні пости контролю забруднення атмосфери, які повинні бути розташовані у всіх функціональних зонах міста, починаючи від чистих, фонових територій природних парків і закінчуючи міськими осередками забруднення. 

Пам’ятаймо, мало тільки прийняти закон, необхідно пильнувати, щоби його засад дотримувалися всі учасники промислового та державного секторів, включаючи пересічних громадян. 

Станом на 14 квітня дані законопроєкти очікують на рішення нардепів.

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Небезпечні викиди і здоров’я дніпрян

Наше промислове місто в постійних анти рейтингах по забрудненню навколишнього середовища. Шкідливі викиди мають прямий зв'язок зі здоров’ям містян. Коли людина систематично...

Унікальна станція моніторингу довкілля на Дніпропетровщині

Наша область є одним з найпотужніших промислових регіонів України. Тому за показниками негативного  впливу на довкілля вона постійно знаходиться в лідерах анти...

Чи пересядуть дніпряни на велосипеди?

Автомобільні затори – часта ситуація для нашого міста. Окрім того, що ми тратимо багато часу на дорогу, ми втрачаємо значно цінніше –...

Унікальному кургану поблизу Дніпра загрожує повна руйнація

Нещодавно усі ЗМІ писали про унікальні знахідки при розкопках  кургану в селі Новоолександрівка, що за кілька кілометрів від обласного центру. Але вже...

Занепадаюча пам’ятка: що відбувається з парком Глоби в Дніпрі

Сьогодні парк Глоби - рана в серці Дніпра. На сходи, які руйнуються, брудне озеро і забутий усіма театр не можна дивитися без...

Присипляти не можна виловлювати: яке рішення прийняли в Дніпрі по бездомним собакам

У Дніпрі заговорили про те, як бути з бродячими собаками. Приводом для подібних обговорень стала заборона чиновників на вилов тварин з подальшим...

Екологічний стан річки Гнилокіш

Загадкова річка Гнилокіш, про яку не знає більшість дніпрян існує, але от стан її надзвичайно занедбаний. "Dnepr.name" розповість чому місцеві жителі вважають її канавою. Де...

Пам’ятки Дніпропетровщини: сучасний погляд на Токівські водоспади

Фотографи вирішили показати як на даний момент виглядають Токівські водоспади - одна з найголовніших гідрологічних пам'яток природи, яка знаходиться на території неподалік від селища...

Промисловість в Дніпрі та способи зменшення негативних наслідків

Розвиток промисловості дуже важливий, в Україні вона посідає друге місце. Проте, промисловість залишає негативний відбиток на екологічному стані навколишнього середовища, розповідає "Dnepr.name". Промисловість в Дніпровській...

Дослідниця світу Олена Блаватська

Мабуть важко знайти серед відомих історичних постатей нашого регіону  більш загадкову, утаємничену особистість, ніж Олена Петрівна Блаватська. Численні дослідження її життя і...

Унікальна станція моніторингу довкілля на Дніпропетровщині

Наша область є одним з найпотужніших промислових регіонів України. Тому за показниками негативного  впливу на довкілля вона постійно знаходиться в лідерах анти...