Більшість людей сприймає Дніпро як велику річку. Але саме вона відкрила те, що мільярди років приховувала земля. На околицях міста вода прорізала найдавніші породи України та оголила граніти, які сформувалися ще за часів, коли сучасних материків не існувало. Саме тверді кристалічні породи змусили річку утворити легендарні Дніпровські пороги. Далі на dnepr.name.
Місто Дніпро розташоване на Українському кристалічному щиті – геологічному фундаменті, вік якого перевищує 3 мільярди років. Через це її річище стало порожистим, а на берегах з’явилися скельні виходи, які у XXI столітті допомагають вченим відновлювати найдавнішу історію нашої планети.
Що приховує Український кристалічний щит?
Якби під Дніпром були лише пісок і глина, місто мало б зовсім інший вигляд. Не було б гранітних скель, а річка текла спокійніше. Але природа розпорядилася інакше. Саме тут із глибини землі виходить Український кристалічний щит – гігантська кам’яна основа.
Вона приховує:
- граніти та гранітогнейси;
- мігматити й пегматити;
- діабази та сієніти.
У більшості областей України ці породи ховаються під товстими шарами молодших покладів. Біля Дніпра все навпаки: вони виходять на поверхню, тому їх можна побачити на берегах, у балках і кар’єрах. Для геологів це є цінною знахідкою, адже вона дає можливість зазирнути у дуже далеку давнину.
Як річка створила славнозвісні пороги?
Дніпро не планував ставати порожистою річкою. Коли вода рухалася на південь, вона легко розмивала м’які породи, але раптом натрапила на камінь, який не піддавався. Граніт виявився сильнішим за течію, тому річці довелося пробивати собі шлях між скелями.
Саме тому біля сучасного Дніпра виникли:
- Кодацький поріг – перший із великих дніпровських порогів;
- кам’яні гряди, які перегороджували річище річки;
- скельні виступи, що робили судноплавство небезпечним.
Порожиста частина Дніпра починалася біля Старих Кодаків і Лоцманської Кам’янки. Після будівництва ДніпроГЕС більшість порогів опинилася під водою, але їхня історія не зникла. Вона залишилася у скелях, які можна побачити на берегах. Саме вони допомагають зрозуміти, чому річка у цьому місці століттями не могла текти спокійно.
Як камінь зміг пережити 3 мільярди років?
Камінь здається вічним, але це не зовсім так. Він теж змінюється, тріскається, руйнується, навіть може “перероджуватися”. Багато давніх порід за мільярди років просто зникли, але граніти та гнейси Придніпров’я витримали всі ці випробування й залишилися на своєму місці.
За мільярди років ці породи встигли пережити:
- потужні рухи земної кори;
- сильне нагрівання й охолодження у надрах планети;
- руйнівну дію води, вітру та морозів;
- появу нових шарів гірських порід.
Та навіть найміцніший камінь не залишався однаковим. Під величезним тиском і високою температурою одні породи змінювалися, інші – частково плавилися, а потім знову застигали. Саме так утворилися мігматити, гранітогнейси та інші породи, які можна побачити на берегах Дніпра.
Хто першим розгадав таємниці дніпровських скель?
Наприкінці XIX століття вчені вирушили туди, де річка відкривала найдавніші породи. Одним із перших цей маршрут пройшов геолог Валеріан Домгер. Він досліджував околиці тодішнього Катеринослава, спускався до порогів, оглядав балки та уважно стежив за тим, які матеріали брали будівельники під час спорудження Катерининської залізниці та Амурського мосту. Саме завдяки його роботі вдалося детально описати граніти, пегматити, діабази, сієніти та інші породи Придніпров’я.
Під час експедицій Домгер зробив кілька важливих відкриттів:
- описав виходи кристалічного фундаменту біля Катеринослава;
- зафіксував місця, де найдавніші породи стикаються з молодшими відкладами;
- дослідив палеонтологічні знахідки, відомі як Мандриківська фауна.
Згодом дослідження продовжив геолог Олександр Гуров. Він звернув увагу на те, що пороги не з’явилися випадково. Річка натрапила на підняті пласти гранітів і гранітогнейсів, тому не змогла рівно прорізати річище. Саме це пояснення допомогло зрозуміти, чому порожиста частина Дніпра починалася біля сучасного міста й доходила аж до Запоріжжя.
Як одна електростанція сховала цілий світ?
У XX столітті Дніпро біля сучасного міста виглядав зовсім інакше. Річка розбивалася об гранітні брили, а там, де вода не могла подолати камінь, височіли пороги. Саме там починалася одна з найвідоміших ділянок Дніпра, яку добре знали мандрівники, рибалки та лоцмани.
Коли у 1932 році збудували ДніпроГЕС, вода почала швидко підійматися. Пороги та скелі зникли під поверхнею водосховища, річка стала спокійнішою. Проте майже весь природний ландшафт, який формувався тисячоліттями, опинився під водою.
Після будівництва ДніпроГЕС:
- суднам більше не доводилося долати небезпечні кам’яні перепони;
- більшість порогів стала недоступною для геологічних досліджень.
Та природа не віддала всіх своїх таємниць. На берегах Дніпра, у балках і кар’єрах залишилися відкриті ділянки кристалічних порід. Саме вони нагадують, що колись річка текла зовсім інакше, а під водою й у XXI столітті прихована одна з найцікавіших сторінок геологічної історії України.
Чому під річкою Дніпро земля продовжує рухатися?
Може здатися, що Український кристалічний щит давно став непорушною кам’яною брилою. Насправді це не зовсім так. Всередині земної кори збереглися давні тектонічні розломи – глибокі тріщини, які утворилися ще під час формування кристалічного фундаменту. Саме вони значною мірою визначили рельєф Придніпров’я.
Сучасні геолого-геофізичні дослідження доводять, що межі колишніх Дніпровських порогів збігаються з такими розломами. Ба більше, окремі блоки кристалічного фундаменту дуже повільно продовжують підійматися. Люди цього не помічають, але для геологів це – важливе підтвердження, що процеси всередині земної кори не припинилися. Саме тому Український кристалічний щит продовжують досліджувати та відкривають нові подробиці про геологічне минуле Дніпра.
Як війна змінила роботу геологів?
Повномасштабна війна з РФ вплинула й на наукові дослідження. Чимало запланованих польових експедицій у Придніпров’ї та Запорізькій області довелося відкласти. Деякі ділянки, де раніше постійно працювали геологи, стали тимчасово недоступними. Це сповільнило вивчення геологічної спадщини регіону, хоча самі скелі не втратили своєї наукової цінності.
Водночас війна несподівано відкрила для науки ще одну сторінку історії Дніпра. Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році частина території колишнього Каховського водосховища знову оголила скельні виходи Українського кристалічного щита та фрагменти історичних Дніпровських порогів. Для геологів це стало рідкісною нагодою дослідити ділянки, які десятки років перебували під водою. Водночас у районі сучасного Дніпра геологічна картина істотно не змінилася, адже місто розташоване вище цієї ділянки річки.
Чому ці скелі охороняють?
Багато природних пам’яток цінують за красу. Скелі біля Дніпра – не тільки за це. Вони ще й дають вченим можливість досліджувати породи, які майже не змінилися з прадавніх часів. Такі місця рідко трапляються на поверхні Землі, тому кожне має особливу наукову цінність.
Саме тому такі ділянки називають геологічною спадщиною або геосайтами. На Дніпровщині вже визначили десятки таких об’єктів. Вони допомагають не лише проводити дослідження, а й знайомити людей із геологічною історією краю. Частину місць розглядають як перспективні для розвитку геотуризму та введення до міжнародних реєстрів геологічної спадщини.
Кожне нове дослідження додає ще один фрагмент до загальної картини. І чим уважніше вчені вивчають скелі Придніпров’я, тим більше дізнаються про часи, коли ще не існувало ні Дніпра, ні України, ні навіть звичного для нас вигляду планети. Саме тому Український кристалічний щит залишається одним із найважливіших об’єктів геологічних досліджень в Україні.
Джерела:
- https://insgeo.ua/ukrayinskyi-shchyt/
- https://geology-dnu.dp.ua/index.php/GG/article/view/784
- https://old.nas.gov.ua/EN/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9112
- https://geology-dnu.dp.ua/index.php/GG/article/view/470
- https://ir.nmu.org.ua/entities/publication/86f6009b-15ef-4f66-bc4f-b497dfec8446
- http://nvngu.in.ua/index.php/uk/component/jdownloads/finish/29-2009/171-2009-3/0
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/Doslidzhennia_Valerianom_Domherom_heolohii_ostrova_Horodyshche
- https://techno.nv.ua/popscience/v-dnepropetrovskoy-oblasti-naydeni-sledi-drevnego-morya-poslednie-novosti-50321655.html