Мабуть важко знайти серед відомих історичних постатей нашого регіону більш загадкову, утаємничену особистість, ніж Олена Петрівна Блаватська. Численні дослідження її життя і діяльності, журналістські і письменницькі роботи так і не відкрили в повноті для нас, нащадків, ким же насправді була ця незвичайна жінка. Її ім’я відоме світовій спільноті. А єдиний музей Блаватської знаходиться у нашому місті, у будинку, де вона народилась і виросла. У серпні минає 190 років від дня народження жінки-мислительки, філософині, дослідниці зовнішнього і внутрішнього світу, пише dnepr.name.
Незвичайна родина
12 серпня 1831 року у дворянській родині в Катеринославі народилась дівчинка, Гелена фон Ган (Олена Блаватська). Кожне покоління вирізнялось своїми талантами. Батько з роду макленбурзьких принців Ган фон Роттенштерн-Ган. Військовий, полковник кінної артилерії. В 1815 році був призначений на службу в Катеринослав. Через 15 років одружився з Оленою Андріївною Фадєєвою. Батько дружини Андрій Фадєєв , відомий державний діяч та мемуарист, писав про свого зятя як розумного, освіченого штабс-капітана. Але він не охоче давав згоду на шлюб через молодість доньки . Їй було лише 16 років.
Олена Андріївна Ган, в дівоцтві Фадєєва, мати Олени Блаватської, з давнього роду, в якому було багато талановитих і відомих пращурів. Її прадід Бандре де Плессі був гугенотом. Його за релігійні переконання вигнали з Франції. По лінії своєї матері, княжни Олени Павлівни Долгорукої, Ган була нащадком великого князя Київського Ярослава Мудрого. Олена Долгорука, бабуся Блаватської, мала хист до наук, вільно розмовляла п’ятьма мовами, малювала,була музично обдарованою, колекціонувала історичні артефакти. І саме вона вплинула на формування світогляду своєї доньки, а після її ранньої смерті виховувала і її дітей.
Сама Олена Андріївна Ган – перекладачка, перша письменниця-романістка Катеринославу, яка в своїх творах писала про жіночу долю, жіночі проблеми і жіноче щастя . Її твори були популярними на початку ХІХ століття і ними захоплювались навіть відомі літературні діячі того часу . Писала вона під псевдонімом Зенеїда Р-ва (Р-ва – бо родом була із міста Ржищева Київської губернії), тому що письменниця-жінка в її часи була рідкістю і це явище засуджувалось провінційним оточенням, в якому жила сім’я, слідуючи за черговими призначеннями чоловіка-військового.
Такий знаменитий родовід спонукав народженню талановитого потомства.
Звісно, генетику роду не могла не ввібрати і Олена Блаватська (при народженні Гелена фон Ган).
Родинний будинок
Будинок, в якому народилась і прожила своє раннє дитинство Олена Петрівна, був побудований в Катеринославі десь на початку ХІХ століття ( точної дати і ім’я перших власників історія не зберегла). Андрій Михайлович Фадєєв, дідусь Блаватської, придбав його у 1815 році. Оточував будинок величезний фруктовий сад. Садиби в провінційному на той час Катеринославі будувались у віддаленні одна від одної, місця було багато і вулиці заселялись просторо. Це була крайня вулиця від Дніпра і з вікон будинку можна було насолоджуватись панорамою широкої річки.
«Музей з нульового циклу»
Територія до Набережної Дніпра давно забудована, панорама сховалась за стінами більш сучасних будівель.
Будинок сьогодні знаходиться на балансі історичного музею ім. Яворницького. Давно потребує ремонту, адже це одна з найстаріших споруд,що збереглися у місті. Коштів на нього поки що немає. Та оселя живе своїм життям, працює як музей в пілотному режимі .
Авторка проекту «Музей з нульового циклу» Олена Аліванцева, завідувачка відділом-музеєм «Літературне Придніпров’я», говорить, що те, що там зроблено на сьогодні, все за рахунок волонтерських коштів і волонтерської праці. Кожного року напередодні дня народження Блаватської приїздять науковці, прихильники і послідовники вчення Блаватської на волонтерські декади і проводять доступні ремонтні роботи. Були очищені вікна і дерев’яна підлога. Процес був складним,і трудомістким. Віконні рами знімали,очищали фарбу, виймали старе скло, фарбували, стеклили по-новому і ставили на місце . Дерев’яні підлоги відчищали від старих шарів фарби.Роботи велись бережно і з любов’ю до історичної спадщини.
З 2018 року будинок-музей отримав статус пам’ятки національного значення . В будівлі проведені історико – архітектурні дослідження для встановлення історичного вигляду будинку, який за довгі роки експлуатації не раз перебудовувався всередині. Окреслені зонди теж є історичними експонатами, оскільки відкривають первинні перекриття і фрагменти будівлі. Кожен зонд обрамлений квадратом і пронумерований . На сьогодні вже створена документація, що показує, яким був будинок спочатку і яким він буде після реставрації.
В чотирьох залах музею розміщені пілотні експозиції. Тут проводяться конференції, наукові читання, лекції різного формату, екскурсії, засідає клуб теософських знань.
Щасливе дитинство
Родинний будинок став для майбутньої дослідниці світу тихим раєм, в якому панували мир, любов, знання, музичні і художні захоплення і велика увага до дітей. Непокірний характер, надзвичайні здібності і допитливість проявились у Олени рано. Одні її біографи пишуть про дар яновидіння, інші трактують це як дитячі фантазії.
Блаватська вдома отримала хорошу освіту. Після ранньої смерті матері її та сестру з братом забрали дідусь з бабусею. Дітей навчали репетитори. Але великий вплив на їх формування мала освічена бабуся, княжна Олена Долгорука. Олена вивчала іноземні мови,брала уроки танців, музики, їздила на конях. Велика родинна бібліотека, в якій зібралось багато окультної літератури , була доступна для користування. Можливо саме тоді зародилась у дівчинки жага до таємного. Але не лише окультизм і наука цікавили Олену. В 13 років вона їде до Парижу, а потім до Лондона навчатись музиці.
Від матері вони з сестрою Вірою унаслідували письменницький хист. Віра Петрівна Желіховська стала письменницею. Її книги перевидавались і мали читацький попит
Невтомна мандрівниця.
У віці вісімнадцяти років Олена Ган виходить заміж за барона Блаватського, значно старшого за неї. Але через три місяці тікає від чоловіка і невдовзі відправляється в свою першу подорож . На жаль, відтворити маршрути її переміщень неможливо,тому що Блаватська не вела щоденників. Але в її книгах є спогади про перебування в різних країнах.
Ці безкінечні подорожі стали для неї справжньою школою пізнання світу. Релігії, культура, філософія, історія різних народів були предметами прискіпливого вивчення і дослідження. Блаватська говорила десятьма мовами. Шлях невтомної мандрівниці пролягав через Європу, Азію, Північну Африку, Америку. В Тибеті вона провела сім років, вивчаючи східну мудрість, філософію і окультні науки. Через якийсь час дослідниця знову повернеться туди і їй відкриють доступ до закритих тибетських монастирів. Філософи стверджують, що Блаватська була посвячена в найсокровенніші таємниці східних знань.
Духовний учитель
Ще в дитинстві Олена розповідала своїм батькам, що до неї у снах приходить людина в білому одязі. Вона називала його своїм охоронцем. У 1851 році у Лондоні вона зустріла цього чоловіка у складі індійської делегації. Ця зустріч відбулася в день її двадцятиріччя і описана нею самою. У своїх листах і записах Блаватська називала свого вчителя Махатма Моріа. В тих же листах вона пише, що вчитель ставив перед нею завдання. Після кожного листа від нього мандрівниця збиралась в чергову подорож.
Дослідниця бачила своє призначення в тому, щоб донести східну мудрість і вчення на Захід.
Громадянка Америки
У сорок два роки Олена Блаватська переїздить до Америки. Там вона знаходить однодумців , серед яких і американський журналіст і юрист Генрі Олькотт. Він був вражений знаннями вченої філософині і її невтомними подорожами, про що писав у своїх спогадах. Заключивши фіктивний шлюб , Блаватська стає першою українкою, що отримала американське громадянство. Разом з Генрі Олькоттом вони створюють Міжнародне Теософічне Товариство. Його мета – об’єднання всього людства, не залежно від релігій, національностей, в єдине всесвітнє братство.
«З печер і нетрів Індостану»
Американський період тривав недовго. Теософічне товариство відбуває в Індію. Цей період описаний Оленою Блаватською у талановитій книзі «З печер і нетрів Індостану». Книга вийшла під псевдонімом «Радда-Бай». Це нариси подорожей Блаватської і Олькотта по Індії.
В цей же період дослідниця приймає буддизм, створює в Адьярі штаб-квартиру теософського товариства, яке живе і донині і називається «Теософське товариство Адьяр».
Теософські праці Блаватської
Багаторічна напружена праця пізнання зовнішнього і внутрішнього світу сконцентрувалась у теософських працях Олени Блаватської. «Ключ до теософії», «З печер і хащ Індостану», «Викрита Ізіда», «Голос Безмовності»… Над своєю найголовнішою книгою вона працювала до кінця життя. Це «Таємна Доктрина, синтез науки, релігії і філософії» в трьох томах. Створення Всесвіту, походження і еволюція людини, розповіді про відомих окультистів увійшли в цей масштабний труд. Написаний він англійською мовою і був перекладений на російську Оленою Реріх.
Навіть навколо самого процесу роботи над книгами існує багато загадкових спогадів очевидців, які говорили, що Блаватська ніби списувала тексти з джерел, невидимих іншим, і що вона була в постійному контакті зі східними адептами. Померла відома дослідниця світу у віці п’ятдесяти дев’яти років у Лондоні від грипу. Все життя її було суцільною загадкою , таємницею, а її вчення помітно вплинули на розвиток світової езотерики і філософії.
Теософія як наука
Саме слово теософія має грецьке походження. Це пізнання божественної мудрості через містичну інтуїцію. Воно об’єднує в собі різні релігійні, філософські, містичні вчення та практики. Цей термін відомий з другого століття нашої ери і суть цього філософського вчення була в об’єднанні і примиренні всіх релігій на принципах вічних істин. Окрім містичного досвіду теософія включає і розкриття таємниць природи, раціональну філософію . Деякі дослідники трактують її ще ширше – теософія як наука пізнання Бога і пізнання світу, людини,суспільства, культури через божественне.
Основні положення вчення теософії викладені у працях Блаватської і зводяться до того, що всесвіт – це абсолют, а людина – частка цього абсолюту. Релігії різні, а основа у них одна, і Бог один. Очищення душ полегшить страждання людей, поверне людство до принципів братства і дотримання моральних ідеалів.
Блаватська називала себе провідником теософічних знань, а творцями були її вчителі. Теософічне товариство, засноване нею, сприяло швидкому розповсюдженню вчення в багатьох країнах світу. Були засновані теософські журнали. На території сучасної України видавались «Вісник теософії», «Теософічний огляд», «Теософське життя».
Різні дослідники по-різному трактують вчення Олени Петрівни , прирівнюючи його то до релігійної філософії, то до містики , то до космізму.
Ювілейний рік в музеї
Музейний центр Блаватської та її родини, що у Дніпрі, готується до 190-ліття від дня народження і 130-ліття з дня смерті філософської мислительки, засновниці теософських знань Олени Петрівни Блаватської. Готується науково-практична конференція «О.П.Блаватська і сучасність». Традиційно на такі заходи приїздять теософи з Індії, Америки, Нідерландів, Бельгії, Великобританії, Італії. Саме в день її народження планується тематична зустріч «Доля і спадщина Блаватської»
День пам’яті Олени Петрівни називають днем Білого лотосу. За спогадами Генрі Олькотта, через рік після смерті Блаватської в Індії масово розквітли білі лотоси. З того часу прижилась ця символічна назва. В цей день, в музеї пройде урочиста зустріч «Всесвітнє значення спадщини О.П.Блаватської».
У будинку-музеї Блаватської зібрано більше семи тисяч експонатів. Хочеться вірити, що вже скоро настане час, коли він буде відреставрований і всі експонати, які пов’язані з унікальною особистістю, нашою землячкою Оленою Петрівною Блаватською, заживуть новим життям і повернуть дух неймовірної і невтомної мандрівниці у свою родинну домівку.