Встановити сонячну батарею на даху або стіні будинку для того, щоб забезпечувати електроенергією своє господарство та заощаджувати на платіжках, більше не є проблемою або недосяжною мрією, це стало реальністю для українців, пише dnepr.name.
Енергія сонця
Люди споконвіку користувалися енергією вітру, води та сонця. Ці ресурси відносять до відновлюваних джерел (ВДЕ), тобто таких, які легко поновлюються в природі. Ранні варіації сонячних батарей виникли із появою дзеркал, завдяки яким активно почали збирати сонячне проміння. Перші такі генерації були побудовані у Франції.
І якщо раніше енергію сонця використовували безпосередньо, як джерело тепла й електроенергії, то в наші часи, завдяки “зеленій” генерації, можна заробити до 30 тисяч гривень на місяць, про це стверджують представники Держенергоефективності. Домогосподарства, що самостійно виробляють електроенергію, а надлишок повертають у мережу за гроші, називаються просьюмерами.
Енергетичний “зелений” перехід України
У 2008 році Україна розпочала свій шлях до “зеленої” генерації. Тоді Верховна Рада прийняла закон “Про альтернативні джерела енергії”, що сприяв розвитку відновлюваної енергетики в країні, через те, що парламент зобов’язав ДП “Енергоринок” купувати електроенергію від відновлюваних джерел за пільговим тарифом. То був тільки перший крок до розвитку “зеленої” генерації в Україні. Справжнім поштовхом для розвитку та зміцнення позицій ВДЕ на енергетичному ринку став 2015 рік, коли були внесені правки у закон “Про альтернативні джерела енергії”. Основні зміни стосувалися “зеленого” тарифу: парламент ввів його для домашніх станцій, що залучило інвестиції у відновлювану енергетику, а також розширило коло зацікавлених – від українських і закордонних інвесторів до приватних домогосподарств.
“Зелений” тариф
За “зеленим” тарифом держава закуповує у приватних домогосподарств електроенергію у приватних, яку генерують сонячні (СЕС) та вітрові електростанції (ВЕТ) потужністю не більше 30 кВт.
Ті абоненти, які встигли встановити СЕС до 2019 року, продають електроенергію по 18 євроцентів. Проте після 1 січня 2020 року відбулося зниження “зеленого” тарифу на 10 відсотків, і нині він становить 16 євроцентів, що, приблизно, складає 4 гривні за 1 кВт на годину, що є найвищим тарифом в Європі. Проте до 2030 року Україна поступово планує його знижувати.
Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики, комунальних послуг (далі НКРЕКП), 31 грудня 2020 року ввела нові “зелені” тарифи на електричну енергію для приватних господарств, залежно від дати вводу в експлуатацію. Ознайомитися з ними можна тут.
Нарощення сонячної генерації
Серед альтернативних джерел енергії кожна країна має лідерів і аутсайдерів. Для України найкращим варіантом для генерації “зеленої” енергії стали СЕС, через специфіку нашого клімату, погодних та географічних умов. У 2015 році домашніх сонячних електростанцій по країні налічувалось не більше 40, то за останні роки цих установок в Україні стало більше, ніж 27 тисяч.
Половина генерації відновлюваних джерел енергії по Україні належить саме сонячним станціям (приблизно 52 відсотки), на другому місці вітряки, вони складають приблизно 30 відсотків, і найменше виробляють енергії біогазові та малі гідроелектростанції.
Просьюмери Дніпропетровщини
Бум на домашні сонячні електростанції припав на 2019-2020 роки, а лідером у цих перегонах стала Дніпропетровщина. Наша область за 2020 рік згенерувала найбільше “зеленої” електроенергії по Україні. В регіоні домашні сонячні електростанції встановили 4 тисячі 184 родини, як повідомив директор компанії енергопостачальника в Дніпропетровській області Юрій Федько. Найбільше просьюмерів по області зареєстровано у Новомосковському, Нікопольському та Криворізькому районах. Власники електростанцій за рік заробили за “зеленим” тарифом 478 мільйонів гривень.
Олексій Ангурець, еколог, заступник директора Комунального підприємства “Центр екологічного моніторингу” Дніпропетровського обласної ради”, зауважує, що згідно з даними моніторингового віджета, Дніпропетровщина за рівнем інсоляції, тобто притоку сонячної радіації на 1 см² за 1 хвилину, цілком може конкурувати з південними регіонами України.
Борг по “зеленому” тарифу
Навесні 2020 року погодні умови сприяли тому, що СЕС згенерували більше, ніж потрібно надлишкової електроенергії, яку просьюмери повертали в мережу. Це призвело до колапсу енергоринку, оскільки його учасники не знали, куди та як збувати енергію. Водночас НЕК “Укренерго” й досі не розплатився з власниками приватних та комерційними СЕС за минулий рік, оскільки в бюджеті, на такий випадок, не було закладено коштів. Такої ситуації ніхто не передбачав. Станом на 15 березня поточного року “Укренерго” має ще виплатити за “зеленим” тарифом 14,3 мільярда гривень.
Професорка кафедри економіки Дніпропетровського регіонального інституту державного управління при Президентові України Таїсія Крушельницька пояснює, що такий борг став закономірним наслідком завищеного втроє “зеленого” тарифу. Він перевищує вартість продажу електроенергії населенню та бізнесу. А така практика, за словами Т.Крушельницької, доволі негативно впливає на українську економіку. Хоча для приватних осіб, це виправданий спосіб забезпечити енергетикою своє домогосподарство і підтримати бюджет родини завдяки “зеленій” енергетиці.
Умови встановлення СЕС
Ще у 2018 році сонячні батареї можна було встановлювати, як на дахах, так і на землі.
Все змінив законопроєкт про “зелений тариф”, прийнятий у 2019 році. Тоді Рада ухвалила заборону встановлювати домашні СЕС на землі. Згідно з законом, з того часу мав сплачуватися тільки тим приватним генераціям, які розташовувалися на дахах або фасадах будівлі.
Максимальна потужність сонячної станції не повинна перевищувати 30 кВт, разом з тим, на кожного зареєстрованого члена родини за цією адресою має приходитися не більше, як 10 кВт. Продавати згенеровану електроенергію можливо тільки в тому випадку, якщо ви маєте надлишок – перевищуєте своє споживання. Водночас для встановлення СЕС у приватному будинку вам не потрібні ані довідки, ані ліцензії, ані дозволи.
За вимогами НКРЕКП та Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до встановлення СЕС, вам треба перевірити дах, чи є він надійним та міцним, щоби витримати навантаження станції. Також панелі мають бути розвернені на південь, і необхідно потурбуватися заздалегідь про те, щоб жодні дерева або споруди не відкидали тінь на сонячні батареї. Після встановлення сонячної станції, необхідно подати заяву й схему підключення до місцевого обленерго, згодом придбати спеціальний лічильник та встановити його, а також інвертор. Потрібно відкрити рахунок у банку, туди надходитимуть гроші від продажу електроенергії. Останнім кроком стане укладення угоди про те, що ви продаєте електроенергію, а енергокомпанія її купує.
Скільки заробляють на енергії сонця?
Станція в 10-15 кВт на енергетичному ринку вважається вже прибутковою. Від такої установки за рік, від продажу електроенергії, можна заробити від 70 до 100 тисяч гривень. При цьому ви повністю забезпечуєте свій будинок енергією і не маєте зайвих комунальних витрат. Якщо ж встановити сонячну станцію на 30 кВт, то в місяць можна заробляти від 20 до 30 тисяч гривень. Для того щоб розрахувати, наскільки саме ваша СЕС буде прибутковою, можна скористатися відповідним калькулятором, який є на сайті регіонального енергопостачальника.
Чи кожному доступна СЕС?
Треба визнати, що сонячна електростанція обійдеться в копієчку для сімейного бюджету. Ця, потенційно вигідна, інвестиція не з дешевих. Сонячні панелі для будинку коштуватимуть від 10 до 50 тисяч доларів, в залежності від параметрів оселі та ваших енергетичних потреб. Для того щоб почати отримувати чистий прибуток, доведеться почекати від 5 до 7 років. Саме в такий термін окупиться встановлення панелей. Тривалість же роботи сонячних батарей від 15 до 25 років.
Утім, якщо врахувати середню місячну заробітну плату, яка за даними Мінфіну, станом на лютий поточного року становила 12 тисяч 549 гривень, одразу придбати домашню електростанцію, навіть за мінімальну граничну вартість – 10 тисяч доларів, мають можливість далеко не всі. Звісно, можна почати й з менших сум. Наприклад, є варіант укласти договір на станцію потужністю 1-2 кВт, вона обійдеться у 2 тисячі доларів, але й зиску, тобто прибутку, від такої станції буде мало.
Практичний досвід
Юрій Калініченко, який мешкає у селі Червоногригорівка, встановив сонячну електростанцію ще у 2015 році.
Тоді ще можна було розміщувати станції на землі, і вона стала першою в Нікопольському районі Дніпропетровщини. За словами власника домогосподарства, встановлював він її з цікавості, і коштувала вона 700 тисяч гривень, що зазначено в його декларації.
Спочатку Ю.Калініченко мав сонячну електростанцію потужністю 10 кВт, яка дозволяла заробляти приблизно 50 тисяч гривень у рік. Проте швидко збагнув, що можна отримувати більші кошти від продажу надлишкової енергії в мережу, тому збільшив потужність станції до 25 кВт. Юрій радить не економити на монтажі конструкції, і якщо ви не розумієте, як це робити, то краще звернутися до професіоналів, оскільки неякісний монтаж може звести нанівець вартість вашої станції.
Ще один мешканець області, дніпрянин Сергій Торецький, лише рік тому встановив домашню сонячну електростанцію на даху свого приватного будинку у селищі Горького, про це чоловік розповів Суспільному. Його сонячна генерація має потужність у 30 кВт, і, в середньому за рік, виробляє 25 тисяч кВт. До цього Сергій опалював будинок газом, що коштувало чимало, тому вирішив перейти на відновлювані джерела енергії, щоб суми у платіжках за світло зменшилися. С.Торецький розповідає, що 10 відсотків згенерованої енергії сонячними батареями йде на споживання потреб домогосподарства, а 90 відсотків він продає в мережу. Зазначає, що окупиться станція не раніше, як за 5, а то і всі 7 років.
З недоліків обидва просьюмери назвали високу вартість сонячної станції, яку ти маєш одразу покрити, а також недоступність сонячної енергії у хмарні дні та нічний час.
СЕС: переваги та недоліки
Головна перевага відновлюваних джерел енергії – можливість мати власну домашню генерацію. Домогосподарства з СЕС стають незалежними, як в енергетичному плані, так й в грошовому сенсі – платіжки за комунальні послуги скорочуються на одну статтю. Також ВЕД не забруднюють навколишнє середовище і не мають побічного продукту у вигляді шкідливих викидів. Про прибуток від продажу надлишкової енергії ми вже писали вище.
Суттєвий недолік сонячної електростанції, про який згадували просьюмери Дніпропетровщини, що погодні умови й пора року зменшують продуктивність генерації.
Обсяг енергії, яку генерують СЕС, не можна передбачити, що вважають найбільшим та основним недоліком. Її надлишок чи дефіцит у мережі балансується завдяки іншим традиційним джерелам, тепло- та гідроелектростанціям. ТЕС працюють на вугіллі та являються найбільшим забруднювачем атмосферного повітря. А далі проста арифметика. Чим більше відновлюваних джерел генерації маємо, тим більше потрібно використовувати ТЕС на вугіллі, що нівелює більшість переваг альтернативних джерел енергії. Маневрову генерацію вигідніше та екологічніше робити завдяки ГЕС, але потужність їх обмежена. Тож нині в Україні поки не має можливості розірвати це замкнене коло.
Екологічна економіка чи економічна криза: що переважає
На думку професорки кафедри економіки Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Таїсії Крушельницької, на українському енергетичному ринку тарифи для СЕС та ВЕС завищені, і їх компенсують коштом електроенергії АЕС та ГЕС, яку продають за фіксованою низькою вартістю. На альтернативні джерела у 2020 році приходилось 7 відсотків від загального ринку електроенергії, для порівняння у 2019 році – тільки 4 відсотки. Т.Крушельницька пояснює це тим, що нарощення у 3 відсотки сталося через падіння частки електроенергії від тепло- та гідроелектростанцій; відсоток атомної генерації не змінився. Хоча, на думку економістки, в Україні потрібно розвивати саме атомну енергетику, оскільки вона є найдешевшою.
АЕС генерують й продають електроенергію вартістю 56,7 копійки за кВт, що дешевше за сонячну й теплову удвічі, ніж сплачують за світло прості українці.
З професоркою щодо атомної енергетики не погоджується еколог, заступник директора Комунального підприємства “Центр екологічного моніторингу” Дніпропетровського обласної ради”, Олексій Ангурець. Він наголошує, що вважати найдешевшою атомну енергію – хибно, оскільки в її вартість необхідно закласти такі складові: скільки коштує видобуток пального, експлуатація АЕС; врешті, скільки коштують ризики, враховуючи досвід аварії на Чорнобильській атомній станції.
Та ще додати кількість викидів від АЕС та ТЕС, їхній вплив на стан навколишнього середовища та здоров’я людей. Тобто, говорячи про дешевизну певної енергії, не варто спиратися тільки на один показник, а потрібно подивитися на загальну картину витрат. Також О.Ангурець просить не забувати, скільки грошей, навіть за роки незалежності, було інвестовано та датовано у вугільну та атомну промисловість, а вже потім говорити про високу вартість “зеленої” генерації.
Курс України на декарбонізацію
Не дивлячись на недоліки, розвиток ринку відновлюваних джерел енергії в Україні є позитивним кроком на шляху до декарбонізації, тобто відмови від вугільної енергетики та зменшення навантаження на навколишнє середовище.
На такі зміни вплинув Європейський Союз, який має на меті до 2050 року змінити повністю свою енергетику, ставши кліматично нейтральним континентом. Україна також приєдналася до Паризької угоди, яку підписали у 2015 році на черговій Кліматичній конференції. Ключовою резолюцією було зобов’язання країн обмежити підвищення температури на 2 °C, та зменшити кількість викидів CO2. За розрахунками 2018 року Carbon Tracker Initiative, щоб виконати цілі Паризької угоди, потрібно до 2040 року щодня закривати один вугільний блок.
В оновленій версії концепції українського “зеленого” енергетичного переходу, вказується, що станом на 2050 рік частка відновлюваних джерел енергії в загальній генерації має становити 70%. Причому, можновладці вважають, що 15% з цієї частки, буде приходитися саме на сонячні приватні електростанції — тобто, на сонячну енергію, згенеровану на фасадах та дахах домогосподарств. Більш того, Україна в той самий час має закрити всі теплоелектростанції, які працюють на вугіллі.