Біла балка у місті Дніпро відома як місце для прогулянок, трейлових забігів та велосипедних спусків. Та варто лише придивитися до її схилів, і звичайний яр перетворюється на відкриту сторінку геологічної історії. Тут можна побачити породи, яким сотні мільйонів років, сліди давнього льодовика та воду джерел, навколо яких десятиліттями народжувалися легенди. Далі на dnepr.name.
Мільйони років історії в одному яру
Колись південна межа Ріського зледеніння доходила до території сучасного Дніпра. Саме тоді рух льодовика відполірував гранітні виступи, відомі геологам як “Баранячі лоби”. Минуло понад 200 000 років, але ці скелі досі збереглися у Білій балці. Згодом природа доповнила ландшафт глибокими ярами, покладами білої глини та струмками.
А люди залишили ще й власний слід: від перших глиняних кар’єрів до моторошних переказів про перевертня, який нібито уночі полював на містян. Саме тому Біла балка – не лише зелена зона на околиці Дніпра, а й місце, де геологія, історія та місцеві легенди переплелися в одну цікаву історію.
Як вода створила один із найглибших ярів?
Після того як льодовик відступив роботу над ландшафтом продовжила вода. Протягом тисячоліть дощові й талі потоки розмивали кристалічні породи Українського щита, поступово поглиблюючи природне пониження. Так сформувалася Біла Балка – ерозійна система завдовжки 6–7 кілометрів з ярами, які місцями сягають 40 метрів. Саме завдяки цьому процесу на поверхню вийшли найдавніші докембрійські граніти, що зазвичай приховані під товщею молодших порід.
Характерною особливістю балки стали поклади білої глини – каоліну. Вони виникли внаслідок тривалого вивітрювання гранітів, коли польові шпати поступово перетворювалися на світлу пластичну масу. Цей природний процес тривав мільйони років, тому сучасний рельєф фактично є результатом кількох геологічних епох.
Що приховують схили Білої балки?
Саме поєднання відкритих гранітів і каолінових шарів зробило місцевість цікавою не лише для дослідників, а й для перших промисловців.
Геологи цінують Білу балку за:
- добре збережені виходи найдавніших порід;
- природні розрізи, які відкривають геологічні шари;
- рідкісну можливість досліджувати Український кристалічний щит без розкопок;
- поклади каоліну, що сформувалися природним шляхом;
- природні свідчення того, як змінювався рельєф Придніпров’я.
Більшість людей проходить повз ці схили, навіть не здогадуючись, що під ногами лежать породи, старші за динозаврів. Саме тому Біла балка залишається одним із небагатьох місць у Дніпрі, де історію Землі можна побачити не в музеї, а просто під час звичайної прогулянки.
Від природного багатства до перших промислів
Фото: черепичні заводи у Катеринославі
У XIX столітті геологічні особливості цієї балки вже почали працювати на потреби містян. Поклади білої глини виявилися придатними для виготовлення кераміки, тому мешканці активно її видобували. Каолін використовували як сировину для випалу посуду, згодом матеріал почали постачати на місцеві підприємства. Одним із таких виробництв став черепичний завод Сімєргеєва, який брав місцеву глину.
Так природний яр поступово увійшов до історії як складник господарського життя Катеринослава. Райони Діївки та Сухачівки розвивалися не лише як поселення поблизу Дніпра, а ще й як території, де природні ресурси безпосередньо впливали на місцеву економіку. Видобуток не мав сучасних масштабів промислових кар’єрів, однак саме він став одним із перших прикладів використання геологічних багатств цієї місцевості. І хоча більшість тих виробництв давно зникла, їхня історія нерозривно пов’язана з самою балкою.
Легенди про води Білої балки
У верхній частині Білої балки і у XXI столітті збереглося кілька природних джерел. Частина струмків виходить на поверхню лише на маленькій ділянці, після чого вода знову ховається під землю крізь тріщини кристалічних порід. Саме ця особливість і стала основою місцевих переказів. Старожили розповідали, що вода з одного джерела нібито допомагала при шкірних захворюваннях і мала омолоджувальні властивості. Хоча наукових підтверджень тому немає.
З цими джерелами пов’язують ще одну маловідому історію. За спогадами місцевих мешканців, у 1960-х роках у балці біля струмків протягом дня працювала невідома експедиція. А потім увечері через Діївку проїхала вантажівка з великою кількістю каністр. Після чого пішли чутки ніби науковці вивозили воду для досліджень. Документальних підтверджень цієї історії не збереглося, тому вона залишилася частиною місцевих легенд, які продовжують переказувати у Дніпрі.
А чи був перевертень?
Ще задовго до виникнення багатоповерхових районів Червоний Камінь, Комунар і Вітрило навколо балки були сади, луки та городи. Чимало бігало й диких тварин, між Діївкою та Сухачівкою активно плодилися:
- лисиці;
- зайці;
- вовки.
Саме через появу хижаків і виникла найвідоміша місцева легенда про перевертня. Розповідали про самотнього козака, який після зруйнування Запорозької Січі оселився біля краю балки. Уночі він нібито перекидався на вовка, спускався до струмка й нападав на випадкових перехожих. Найімовірніше, в основі легенди були цілком реальні зустрічі містян із дикими вовками, які тоді ще мешкали в околицях Дніпра.
Чому Біла Балка потребує захисту?
У XXI столітті найбільшу небезпеку для балки становить не природа, а діяльність людини. Забудова схилів, стихійні сміттєзвалища та засипання природних водотоків поступово змінюють територію, яка формувалася тисячоліттями. Коли джерела перекривають або засмічують, вода починає шукати нові шляхи, що прискорює руйнування схилів і підвищує ризик локальних підтоплень.
Проблеми балки тісно пов’язані зі станом річки Дніпро. Під час екологічного аудиту поверхневих вод фахівці виявили понад 160 специфічних забруднювачів:
- важкі метали, зокрема кадмій і нікель;
- залишки окремих пестицидів, включно з атразином.
Хоча ці показники стосуються всього басейну річки, вони демонструють масштаб навантаження на водні екосистеми регіону. Для Білої балки це означає, що її природні джерела та струмки теж залежать від загального стану довкілля. Якщо великі водні артерії поступово втрачають здатність до самоочищення, вразливими стають і менші природні системи, які десятиліттями підтримували природний баланс на західних околицях Дніпра.
Чому Білу балку майже не досліджують?
Попри унікальну геологію та природну цінність, Біла балка давно опинилася поза увагою системних наукових досліджень. Спеціальних академічних або екологічних програм, присвячених саме цій території, у 2020-х роках не планували. Одна з головних причин полягає у тому, що балка не має статусу природоохоронного об’єкта державного значення, який передбачав би регулярне фінансування моніторингу та польових досліджень.
Натомість наукові установи та екологічні організації Дніпропетровщини зосереджуються на масштабніших проблемах. У пріоритеті залишаються:
- контроль якості повітря;
- оцінка наслідків ракетних ударів по промисловій інфраструктурі;
- моніторинг екологічного стану річки.
Через це Біла балка у місті Дніпро фактично перебуває “на паузі”. Її природні процеси, стан джерел, схилів і рослинності не відстежують у межах окремої довгострокової наукової програми. Для території, яка зберігає сліди давньої геологічної історії та водночас зазнає дедалі більшого антропогенного впливу, це означає, що багато змін можуть залишатися непоміченими до моменту, коли їх буде вже складно або неможливо виправити.
Джерела:
- https://dp.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/404370-tainy-beloi-balky-hde-yskat-ystochnyk-vechnoi-molodosty-y-smotret-plyty-lednykovoho-peryoda
- https://region.dp.ua/mistse-iake-varto-pobachyty-bila-balka-mistychna-perlyna-dnipra/
- https://nashemisto.dp.ua/2022/11/16/baraniachi-loby-ta-sukhachivskyi-pereverten-iak-vyhliadaie-taiemnycha-bila-balka-u-dnipri-foto/
- https://geobio.museumkiev.org/vnm-full-pdf/
- https://geobio.museumkiev.org/vnm-full-pdf/
- https://ecolog-ua.com/news/ekologichnyy-stan-richky-dnipro
- https://www.emgroup.com.ua/uk/blog/339