Дніпропетровщина — це не лише промисловий регіон, а й цінна степова територія, на якій на окремих ділянках збереглися популяції рідкісної ковили — характерної степової рослини, занесеної до переліку охоронюваних видів. Дуже важливо захистити її природні осередки, адже від них залежить біорізноманіття Дніпропетровщини. Детальніше про збереження популяції червонокнижної ковили на сайті dnepr.name.
Чому ковила важлива для степів біля Дніпра
Ковила — рід багаторічних злакових рослин, характерних для степової зони. В Україні трапляються 27 видів ковили, багато з яких занесено до Червоної книги України через загрозу зникнення. У Дніпропетровській області зафіксовано різні види ковили. Деякі екземпляри сягнули понад метр у висоту, що є унікальним явищем для регіону з трансформованими ландшафтами. Серед них ковила волосиста, вузьколиста, дніпровська, Лессінга, найкрасивіша та пірчаста. Наявність таких видів у регіоні свідчить про важливість місцевих степових ділянок для збереження різноманіття рослин.
Ковила має тонке голчасте листя й довгі пірчасті остюки, завдяки яким особливо мальовничо виглядає на вітру. Трава гарно пристосувалася до посушливих умов Дніпропетровщини, ставши важливим елементом природної степової екосистеми.
Збереження окремих ділянок зі степовою рослинністю допомагає підтримати популяції ковили та поліпшувати екологічний стан окремих ділянок. Степові оази, які збереглися поблизу Дніпра, дуже важливі. Зокрема, у Дніпровському районі розташований природний заповідник “Дніпровсько-Орільський”, де охороняють різноманітні природні комплекси, зокрема степові. Біля села Старі Кодаки є “Балка Сажівка”, де на схилах балок збереглася степова рослинність, зокрема ковила. Окремі популяції зафіксували також на степових схилах поблизу Кам’янського, Вільногірська, Кривого Рогу та Павлограда. Саме ці степові осередки стали місцями спостережень і природоохоронних заходів.
Наукові дослідження території заповідника допомагають оцінювати, у якому стані перебувають рідкісні рослини та як людська діяльність впливає на природні угруповання. Екологи закликають не зривати ковилу для букетів і не витоптувати її, оскільки це порушує природний баланс і загрожує зникненням цих рослин у регіоні. Доступ до певних ділянок заповідних територій під час дії воєнного стану може бути обмежений. Обласна влада рекомендує перевіряти на офіційних ресурсах районних військових адміністрацій інформацію про безпеку відвідування конкретних локацій.
Як науковці підтримують популяції ковили
Ковила сприяє формуванню особливого мікроклімату й забезпечує середовище існування для багатьох комах, птахів і дрібних тварин. Дослідникам важливо з’ясувати, які види рослин збереглися, чи здатні вони відновлюватися самостійно природним шляхом і що перешкоджає їхньому поширенню. Лише потім можна визначити природоохоронні заходи.
Одним з осередків таких досліджень у Дніпрі є Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. В університеті діє лабораторія наземної екології, лісового ґрунтознавства та рекультивації земель. Дослідники вивчають міські зелені насадження, спостерігають за станом природних територій і готують матеріали для Червоної книги Дніпропетровської області.
У відкритих джерелах немає інформації про успішне висаджування ковили на ділянках регіону, тому говорити про відновлення рослини на великих площах зарано. Проте в Дніпровському регіоні продовжують працювати над цим напрямом. Дослідження проводять за спеціальними графіками, які передбачають лабораторну роботу й польові дослідження.
Для збереження ковили важливі такі кроки:
- Обстеження природних ділянок з оцінкою стану популяцій.
- Суворий охоронний режим в заповідниках і заказниках.
- Повернення степової рослинності на територіях, де припинили інтенсивну господарську діяльність.
- Формування захисних смуг навколо відновлених ділянок.
- Повторні спостереження допомагають відстежувати зміни чисельності та стану рослин.
Охоронний статус ковили
Окремі види ковили перебувають під охороною держави. Збирання, викопування та знищення цих рослин заборонені законом. За інформацією Державної екологічної інспекції України, відповідно до статті 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення, погіршення середовища зростання червонокнижних рослин або їх незаконне вилучення з природного середовища тягне за собою накладення адміністративного штрафу для громадян у розмірі від 340 до 510 гривень, а для посадових осіб — від 510 до 850 гривень. Крім штрафу, порушник має сплатити компенсацію за кожну знищену рослину.
Підсумкова таблиця: що загрожує ковилі на Дніпропетровщині
| Загрози на Дніпропетровщині | Вплив на ковилу | Наслідки для екосистеми регіону |
| Розорювання цілинних земель | Знищення природного рослинного покриву | Зникнення локальних популяцій |
| Забудова степових ділянок | Зменшення площі природних степових осередків | Дроблення степових екосистем |
| Витоптування | Пошкодження рослин і ґрунтового покриву | Ускладнення природного відновлення |
| Надмірне рекреаційне навантаження | Перешкоджає росту рослин | Погіршення стану природної степової ділянки |
Отже, степові осередки ковили на Дніпропетровщині свідчать про здатність природи до відновлення. Місцеві науковці й екологи працюють над збереженням природних осередків, які ще залишилися в регіоні. Варто пам’ятати, що найкращий спосіб зберегти унікальну природу — це не зривати й не пошкоджувати рослини, залишаючи їх у природному середовищі.
Використані джерела:
- https://www.facebook.com/ukrdpua/posts/pfbid0r64hV9Mi98xrGkSKE9xBGUN6D1Ysv6yo6JN5AAirSUKr2i4Bz1CK2UX69XRD7ksMl?rdid=c0YRxUefHSYTlmwS#
- https://nashemisto.dp.ua/2025/06/03/zavvyshky-ponad-metr-na-dnipropetrovshchyni-pomityly-velychezne-pole-chervonoknyzhnoi-kovyly/
- https://dnepr.info/uk/news/zavvishki-ponad-metra-na-dnipropetrovshchini-pomitili-cile-pole-ridkisnoji-kovili
- https://suspilne.media/dnipro/1376000-dniprovska-nova-zelandia-istorii-mifi-ta-spravzni-fakti-pro-balku-sazivka/
- https://glavred.net/life/step-slovno-pokrylas-sedinoy-ukrainskie-polya-zahvatilo-redkoe-rastenie-10690565.html
- https://kamenskoe.city/news/view/sribne-more-posered-stepu-na-dnipropetrovshhini-masovo-zatsvila-chervonoknizhna-kovila-foto
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
