Монастирський острів – невеличкий клаптик землі, який утворився на річці Дніпро, як раз у самому серці обласного центру. Далі на dnepr.name.
Острів – має свою досить цікаву і насичену історію та особливості. А для багатьох він назавжди лишиться найтаємнішою пам’яткою міста Дніпро.
Про появу Монастирського острову, його облаштування, невідомі факти і сучасне сьогодення, зібрано в наступному матеріалі.
Історія Монастирського острову
Відомо, що острів отримав назву від візантійського монастиря, котрий існував на його території до ІХ століття.
Хоча, на сьогоднішній день ми маємо єдине підтвердження того, що тут дійсно був розташований цей монастир.
Про це згадується в нотатках військового картографа та архітектора Гільом Левансер де Боплан, який подорожував Україною у 1635 році.
Існує багато легенд і про те, що саме тут зупинявся учень Ісуса Христа – Андрій Первозванний, який проповідував на українських землях. Також за часів свого правління острів відвідали княгиня Ольга, князі Володимир та Мстислав.
У середині 18 століття острів перейшов у володіння Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря, однак уже у 1775 році, після знищення Січі, отримав нового власника – князя Прозоровського. Тривалий час він називався на честь цієї людини.
До речі, назва острову змінювалась неодноразово, це пов’язано з тим, хто ставав його власником.
Під час свого головування кожен з них на честь себе перейменовував острів. Тому в історії і фігурують назви Бураківський, Богомолівський і навіть Комсомольський.
За радянських часів острів офіційно іменувався Комсомольським. В рамках закону про декомунізацію, 24 листопада 2015 року йому повернули першу історичну назву Монастирський.
Там, де зараз знаходиться водоспад “Поріг Ревучий”, до 1930-х років було кілька ниш. Вони і вказують на те, що раніше тут були печери, переміститися якими можна було на інший берег Дніпра.
Також до 30-х років минулого сторіччя острів був істотно більшим в розмірах, а поряд з ним знаходився ще один. Тоді він отримав назву “Острів Пекло”, також мав ім’я “Попова коса”. Перша назва виникла так, тому що біля «Пекла» утворювалася водяна воронка, потрапивши в яку тонули новачки на човнах, бо часта й різка зміна течії розбивала їхній плавзасіб. Згодом “Поповою косою” місце назвали оскільки знаходилася вона якраз навпроти церкви на холмі. Все змінилося після будівництва ДніпроГЕС, але й сьогодні іноді “Острів Пекло” можна побачити, як він маячить з-під води.
Ще один цікавий факт Монастирського це його скелясте верхів’я та піщаний хвіст. З історії відомо, що в минулому сторіччі він був привалом на складному торговельному або військовому шляху по Дніпру.
Історія облаштування острову та його цікавинки й пам’ятки
У середині 1950-х років на острові не було паркової зони, різних зручностей та асфальтованих доріжок, тут взагалі були звичайні будинки, в яких жило кілька сімей.
У 1958 році на острові встановили пам’ятник Тарасу Шевченку, який й до сьогодні є одним із найбільших в Україні.
Висота фігури сягає 9,5 метрів, вага скульптури 55 тонн, а він стоїть на п’єдесталі в 10,5 метрів заввишки.
Також є пам’ятний хрест візантійським монахам, поставлений у 1994 році. Білосніжний храм Святого Миколая на північній частині острова побудували вже пізніше, у 1999 році. Її золотий купол видно з різних куточків міста.
Перше колесо огляду на острові з’явилося у 1950-х роках. Перевезли його сюди із парку Шевченка.
На острові досі працює ліхтар із хрестами. Створений він був у середині 1950-х років, але сьогодні є окрасою території, на якій знаходиться пам’ятник Кобзарю. Він є однісінький такої форми в місті. Його було також перенесено на острів із парку імені Тараса Шевченка.
Окрім цього, тут знаходиться єдиний у Дніпрі Акваріум, де утримуються риби з Південної Америки, а ще можна побачити справжніх черепах і навіть крокодила. Раніше на цьому місці знаходився ще й Зоопарк, який кілька років тому закрили.
На схилах Монастирського острова у 2013 році штучно створили унікальну туристичну локацію – водоспад “Поріг ревучий”. Він має 17 метрів висоти та майже 20 ширини і спадає, переливаючись на сонці, стрімкими скелями у Дніпро.
Водоспад підсвічують спеціальні світильники, що передають дванадцять тисяч відтінків. У вечірній час він зачаровує своєю незвичністю та сяйвом. Тисячі містян і туристів приходять на оглядовий майданчик, що облаштований над водоспадом, аби помилуватися його красою та неповторним видом на набережну Дніпра.
Також через острів проходить Мерефо-Херсонський залізничний міст.
Загальна довжина якого складає понад 1,6 тисячі метрів. Він прокладений через Монастирський острів і розділяє його на східну (пляжну) й західну (паркову) частини.
Як дістатися острову
Аби відволіктися від міської метушні та шуму на Монастирському острові, доїхати до нього можна із залізничного вокзалу маршрутками №60, 150 та 152А. Виходити слід біля парку Шевченка.
Із центральної частини, потрапити на острів можна по пішохідному мосту над Дніпром, вийти до якого легко через парк, або по набережній.
На острові можна не лише прогулятися із дітьми, відвідавши зоопарк та атракціони з канатними доріжками, а й позасмагати на піщаному березі у теплу пору року або просто посидіти в одній із кав’ярень.
Щодня він заманює до себе на відвідини сотні містян та гостей Дніпра.
До війни в країні, під час великих свят або на звичайні вихідні на території острова постійно влаштовували різноманітні концерти та організовували акції. Наприклад, з порятунку людей на водних об’єктах або для малечі профілактичні заходи з питань безпечної життєдіяльності.
Тож, ми бачимо, що це саме те місце, де час змінюється іншим. Тут можна потрапити в інший простір та іншу легенду. І навіть, обрати час подій.
Найромантичніша і найтаємничіша пам’ятка Дніпра, котра в собі містить не лише парк і зону відпочинку. Це справжня надзвичайна місцина, овіяна міфами та легендами, вона завжди буде цікавою як для дорослого, так і підростаючого покоління.