Після Другої світової війни перед Україною постала потреба у відновленні промисловості, енергетики та гірничої галузі. Для розвитку економічного потенціалу держави були життєво необхідні корисні копалини. У цей час на території Дніпропетровщини, що посідала провідні позиції у видобутку залізних і марганцевих руд, бурхливо розвивалося гірниче виробництво. Так народився Інститут геотехнічної механіки АН УРСР (ІГТМ АН УРСР), який назавжди змінив обличчя української гірничої науки. Далі на dnepr.name.
Зародження ІГТМ НАН України
У середині 1960-х років наукові дослідження у сфері гірничої механіки активно розвивалися у Відділенні гірничорудних проблем Інституту електротехніки АН УРСР, яке у 1964 році було реорганізовано у Дніпропетровський філіал Інституту механіки АН УРСР. Уже у перші роки діяльності він досяг вагомих результатів у впровадженні наукових розроблень у виробництво, що сприяло підвищенню ефективності роботи гірничодобувних підприємств. Водночас статус філіалу обмежував можливості виконання масштабних науково-дослідних робіт, що вимагало створення самостійної установи.
У 1967 році філіал Інституту механіки АН УРСР було реорганізовано в Інститут геотехнічної механіки АН УРСР. Цим рішенням було закладено фундамент для формування нового наукового центру, покликаного розв’язувати актуальні проблеми розвитку гірничої науки та техніки. У документі були визначені основні напрями діяльності установи, зокрема дослідження фізики та механіки гірських порід, пошук і розроблення новітніх методів руйнування гірських масивів, а також удосконалення підходів до управління аерогазодинамічними процесами. Першим директором інституту став член-кореспондент АН УРСР Микола Поляков.
Розвиток ІГТМ НАН України
Період з 1967 до 1975 року став часом активного формування структури ІГТМ, створення лабораторної та експериментальної бази, а також підготовки висококваліфікованих наукових кадрів. Було організовано дослідне виробництво з конструкторськими підрозділами, що пізніше переросло у Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро (СКТБ). Інститут активно розвивав співпрацю з підприємствами гірничорудної, вугільної та геологічної галузей. У цей період його науковці провели фундаментальні дослідження у галузі петрофізики, механіки гірських порід і масивів, теорії руйнування порід, гірничих машин, а також динамічних проявів гірського та газового тиску.
З 1975 року ІГТМ очолив академік НАН України Валентин Потураєв, під керівництвом якого він продовжив розширювати напрями наукових досліджень і модернізувати матеріально-технічну базу. У цей період відбувалося активне будівництво нового лабораторного корпусу та корпусу дослідного виробництва. Значного розвитку набули дослідження у сферах розроблення технологій руйнування гірських порід новими методами та нормалізації теплових умов за підземного видобутку вугілля.
З проголошенням незалежності України для ІГТМ настала складна, але водночас відповідальна епоха. Початок 1990-х років позначився масштабними реорганізаційними процесами, ліквідацією старих і формуванням нових державних і господарських структур, різкою інфляцією та нестабільністю фінансування наукової сфери. Тоді керівництво інституту та наукові колективи визначили нові пріоритетні напрями фундаментальних досліджень, зосереджені на розв’язанні ключових проблем вугільної галузі України. Серед них — розроблення родовищ на великих глибинах, створення і впровадження інноваційних технологій видобутку вугілля, а також комплексне розв’язання питань, пов’язаних з безпечним та ефективним вуглевидобутком.
7 липня 2017 року відбувся 50-річний ювілей ІГТМ у Палаці студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Протягом попереднього року він виконував 249 науково-дослідних робіт, серед яких 7 — за державним замовленням і 242 — за господарськими договорами. Лише за один рік інститут надав понад 900 рекомендаційних та дозвільних документів для вугільних підприємств України. Особливо показовим також стало зростання питомої ваги госпдоговірних робіт у загальному обсязі фінансування: якщо у 2011 році цей показник становив 13,7%, то у 2016 році — уже 22%. Такий результат відобразив підвищення ролі практичних досліджень і попиту промисловості на наукові розроблення установи.
Визнання та значення діяльності ІГТМ НАН України
Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України вважається однією з найпотужніших академічних установ гірничого профілю у державі. Основними напрямами його наукової роботи є вивчення властивостей гірських порід і масивів, розроблення наукових основ гірничотехнічних процесів, дослідження фізико-технічних і геологічних аспектів видобутку шахтного метану тощо. На рахунку інституту низка наукових відкриттів, що визначили нові напрями розвитку гірничої науки та практики. Вони стали основою для створення принципово нового концептуального підходу до розроблення родовищ корисних копалин на великих глибинах. Крім того, у різні роки в установі працювали та продовжують працювати видатні українські дослідники, серед яких М. Поляков, В. Потураєв, Г. Малахов, В. Забігайло, В. Лазарян та інші.
