Наприкінці 19 століття в Україні розгорнувся стрімкий розвиток біологічних кафедр, станцій та лабораторій. Згодом до розширення природничого поля нашої країни доєднався Олександр Рейнгард – біолог та вчений. Він зробив важливий внесок у становлення біологічного середовища Дніпропетровська. Далі на dnepr.name.
Ранні роки та шлях до формування біологічного середовища у Дніпропетровську
Олександр Рейнгард народився 30 березня 1883 року у Харкові у родині біологів. Його батько, Володимир Рейнгард, був відомим зоологом, а дядько, Людвіг Рейнгард, ботаніком та альгологом.
Успішно закінчивши місцеву гімназію, хлопець вступив до Харківського університету на природничий факультет у 1902 році. Пізніше у рідному освітньому закладі захистив кандидатську дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидата біологічних наук. У 1918 році науковець був запрошений до Катеринославського університету як завідувач кафедри фізіології рослин. У підпорядкуванні Олександра Рейнгарда опинилася лабораторія анатомії та фізіології рослин біологічного факультету. Його викладацька діяльність поширювалася на такі дисципліни, як “Анатомія рослин”, “Фізіологія рослин”, “Мікробіологія” і “Загальна ботаніка”. Активно залучаючись у наукове середовище Катеринослава, він очолив дослідження життєдіяльності рослин в університеті.
Протягом 1923 року викладач читав лекції з біології для студентів Таврійського університету у Сімферополі. Повернувшись у наступному році до Катеринослава, він почав виконувати обов’язки педагога та декана біологічного факультету у Гірничому інституті. У 1927 році на світ вийшла його робота “Про вплив тютюнового диму на організм рослини” – один з найперших екологічних матеріалів в Інституті народної освіти.
У 1929 році для навчального закладу відбулася довгоочікувана подія: відкриття Ботанічного саду. Ставши його директором, Олександр Рейнгард зміг розв’язати проблему майже двадцятирічного створення науково-дослідного осередку. Як організатор аспірантури у новому відділенні Інституту народної освіти, він, разом з професійним складом Ботанічного саду, працював над вивченням та впровадженням нових сортів рослин у степову зону України.
У 1930-х роках вчений поєднував виконання обов’язків заступника наукової частини та педагога у Дніпропетровській державній медичній академії. За цей час він пройшов наполегливий шлях від професора до доктора біологічних наук без захисту дисертації. Кваліфікація Олександра Рейнгарда також мала попит на Дніпропетровському металургійному заводі, Губініхському цукровому заводі та при Будинку Червоної Армії, де він читав курси лекцій.
Через розгортання німецько-радянської війни він був змушений евакуюватися до Ставропольського краю, де працював у П’ятигорському фармацевтичному інституті. Повернувшись до України у 1944 році, біолог очолив кафедру фізіології рослин у Дніпропетровському державному університеті. Помер Олександр Рейнгард 4 січня 1945 року та був похований у Ботанічному саду.
Значення та вшанування пам’яті діяльності Олександра Рейнгарда у Дніпропетровську
Олександр Рейнгард відіграв важливе значення у розвитку біологічного середовища нашого міста. Його науковий доробок налічує 5 наукових збірників Ботанічного саду та майже 30 самостійних праць, серед яких “Короткий підручник з анатомії рослин”, “До питання про вплив ультракоротких хвиль на рослини” та інші. Завдяки просвітницькій діяльності педагога його студенти змогли захистити 9 кандидатських дисертацій. Його пам’ять була вшанована перейменуванням вулиці на його честь у Соборному районі Дніпра.
