Пролісок – первоцвіт, який прикрашає мальовничі ландшафти Дніпропетровщини

У краю, де зливаються воєдино безкраї степи, блакитні річки та гранітні скелі, де історія переплітається з сучасністю, а душа поета знаходить натхнення в кожному шелесті листя, розпускається перша квітка весни – пролісок. Далі на dnepr.name.

Цей тендітний, але стійкий первоцвіт, що ніби ожив символ надії, пронизує сніговий покрив, даруючи світові свою ніжну красу і неповторний аромат.

На Дніпропетровщині проліски прикрашають не лише лісові галявини й схили пагорбів, а й міські парки, сади та навіть клумби. Їхня поява – це вірна ознака того, що зима відступила, а попереду на нас чекає тепла і сонячна пора року.

У цій статті ми вирушаємо в подорож мальовничими ландшафтами Дніпропетровщини, де проліски розквітають у всій своїй красі, і дізнаємося про те, що робить цю квітку такою особливою.

Проліски: перші вісники весни на Дніпропетровщині

Напевно, немає таких людей на Дніпропетровщині, які б залишилися байдужими до краси рідної природи. Різні мальовничі ландшафти нашої землі радують око, надають натхнення, сприяють відчуттю радості життя, примножують сили.

Але всі ці думки з’являються завдяки яскравим фарбам довкільних нас рослин. Без них будь-який ландшафт мертвий.

Під деревами ще лежить сніг, скований тонким льодом та опалим тогорічним листям, а з-під нього підіймаються перші квіти – проліски. Ніжні й тендітні, проте якимось чарівним чином вони зібрали сили, щоб пробитися крізь замерзлу землю та сніг, щоби першими зустрітися з сонцем.

Дерева простягаються над ними з широкими гілками, а холодний, байдужий сніг, торкнувшись проліску, стікає з нього краплями, але ця рослина наполегливо тягнеться до світла.

Проліски в лісі можуть утворювати суцільний блакитний килим. Ця гарна невисока цибулинна рослина спокійно переносить морози та здатна завдяки особливим клітинам пробивати ущільнений шар весняного снігу або лісової підстилки з торішнього опалого листя.

Пролісок (Scilla) – рід багаторічних цибулинних трав’янистих рослин сімейства Холодкові (Asparagaceae), і нещодавно рід Scilla відносили до сімейства гіацинтових (Hyacinthaceae).

Ця рослина має багато народних красивих назв, серед них: скоролісок, пролісок (жіночий рід), пролісок, первоцвіт, синьоокий, синетка, синій пролісок, небесник, рястик, зілля блакитне, небовий ключ.

Досить часто проліски називають підсніжники, вважаючи, що це дві назви однієї рослини, хоча види зовсім не схожі між собою навіть за своїм зовнішнім виглядом. Це помилкове судження. З ботанічного погляду це різні рослини: проліски та підсніжники належать до різних родів та родин.

Підсніжники – до роду Підсніжники або Галантус (Galаnthus) родини Амарилісові (Amaryllidaceae). Латинська назва проліска – Scilla походить від давньогрецького skilla. 

Так називалася «морська цибуля» або приморська ургінея (Urginea maritima) – рослина, яку раніше відносили до цього роду, а згодом віднесли до іншого. А латинська назва Scilla залишилася за пролісками. Стебло у цієї рослини безлисте, цибулина яйцеподібна, 2–3 сантиметри в діаметрі. Листя лінійне, відходить від основи стебла. Квітки двостатеві, правильні, блакитні, сині, зрідка рожеві, білі, поодинокі або в кистях, розташовані на верхівці стебла. Плід – коробочка.

Квіти розташовані на довгих прямих квітконіжках. Між двома витягнутими листками стебло нагадує стрілу в натягнутому арбалеті. Розмножується пролісок цибулинами – дітками та самосівом. Насіння розноситься лісовими мурахами.

На початку літа після відмирання листя пролісок перетворюється на стан спокою. Восени в цибулині починають розвиватися квітконосні пагони, які формуються протягом зими.

Відомо близько 90 видів пролісків роду Scilla, поширених у помірних та тропічних областях Землі – у Європі, Азії, Африці, Північній та Південній Америці.

В Україні відомо про 3 види цієї рослини:

• пролісок осінній (Scilla autumnalis) – росте у степах на Півдні України та в Криму;
• пролісок дволистий (Scilla bifolia) – зустрічається в розріджених байрачних та заплавних лісах та чагарниках;
• пролісок поник, або сибірський (Scilla sibirica) – у лісах і на узліссях. Кожна з перерахованих вище рослин є рідкісним видом.

Проліски Дніпропетровщини: два рідкісні види

На Дніпропетровщині можна зустріти два види пролісків: пролісок дволистий (Scilla bifolia L.) та пролісок пониклий, або сибірський (Scilla sibirica Haw.). Обидва види занесені до “Червоної книги Дніпропетровської області (рослинний світ)”.

Пролісок дволистий:

• Сім’я: Hyacinthaceae (гіацинтові);
• Природоохоронний статус: З (рідкісний);
• Наукове та практичне значення: декоративне.

Опис:

• Багаторічна цибулинна рослина заввишки 6,5-20 см;
• Цибулина яйцеподібна із чорними оболонками;
• Квіткове стебло кругле, до середини обгорнуте зачатками листя;
• Листя (2–3) широколінійне, звужене до основи;
• Квіти у гронах (2–6 квіткових), блакитного кольору;
• Плід – куляста тупо-тригранна коробочка;
• Цвіте у березні – квітні.

Поширення: є типовим мешканцем лісових ландшафтів (сільвант) і росте в листяних лісах, біля узлісся, на трав’янистих схилах.

Цікаві факти про рослину, яка першою з’являється у природі:

Пролісок дволистий, як і інші проліски, є ефемероїдом – багаторічною рослиною з коротким періодом активності надземних частин.

У землі у нього знаходиться потовщена цибулина. Рослина має два широколінійні листи, зверху жолобчасті, до основи – звужені.

Пролісок поник, або сибірський:

• Сім’я: Hyacinthaceae (гіацинтові);
• Природоохоронний статус: 3 (рідкісний);
• Наукове та практичне значення: декоративне.

Опис різновиду рослини:

• Багаторічна (ефемероїд) цибулинна рослина заввишки 10-22 см;
• Цибулина яйцеподібна із чорними оболонками;
• Квіткові стебла плоскі, кілька з однієї цибулини, обгорнуті до половини піхвами листя;
• Листя (2-4) широколінійні;
• Квіти пониклі, яскраво-сині;
• Плід – яйцеподібна коробочка;
• Цвіте навесні.

Поширення: росте на Поліссі, в Лісостепу та Степу, переважно на Лівобережжі. Є типовим мешканцем лісових ландшафтів (сильвант) і росте у листяних лісах, біля узлісся та чагарників.

Цікаві факти про рослину:

• За морфологічними ознаками пролісок поник близький до проліска дволистого.
• Цвіте у березні – квітні.
• Зазвичай має кілька листків.
• З XVIII століття пролісок пониклий широко використовується в декоративному садівництві.

Обидва види пролісків:

• невибагливі рослини;
• Добре ростуть на освітлених та тінистих місцях;
• Люблять пухкий і вологий ґрунт (але не полюбляють застою води та важкої глинистої землі);
• Якщо ґрунт рослині добре підходить, на одному місці вона зростатиме десятки років;
• Усі види проліска – ранньовесняні медоноси та пилконоси;
• Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу після танення снігу.

Де можна побачити першу весняну квітку – проліски

Проліски ростуть балками та лісами всієї області: в Самарському, Кочерізькому лісництві біля річки. Саксагань, у Римському заплавному лісі, біля с. Макорти, на всіх околицях міста Дніпро. Найкраще проліски ростуть у легкій тіні під різними листяними деревами на родючому ґрунті. Ця дивовижна квітка не лише першою радує око, а й має глибоке символічне значення.