Слово “вулкан” у більшості людей асоціюється з Етною чи Везувієм, одразу ж уявляється щось грізне та величезне, з викидами лави. Насправді ж вулкани бувають різні, мало, хто з дніпрян знає, що лише за 30 кілометрів від міста досі зберігся справжній вулкан. Тільки недіючий, свій норов він показував, як визначили вчені, 3 мільярди років тому. Називають його Аполлонівським. Далі на dnepr.name.
Особливості вулкана Дніпропетровщини
У Дніпропетровській області нараховується близько 50 пам’яток природи: геологічні, ботанічні, гідрологічні, комплексні. До цього переліку входить і Аполлонівський палеовулкан, розташований північніше села Аполлонівка Солонянського району, неподалік річки Мокра Сура. Вчені визначили, що вирував він у часи, коли живими істотами на планеті були хіба що бактерії.
На відміну від інших палеовулканів, Аполлонівський зберіг помітний із супутників кратер. Науковці стверджують, що це утворення штучне, котре вирили, коли велася добич граніту. Тоді ж і з’ясували: вихід гранітних порід в степу – це залишки вулкана. А от від гори вулкан майже нічого не зберіг, на 2024 рік це – кільце скельних утворень, найвищий кратер – від 7 до 10 метрів заввишки.
“Палеовулкан в Аполлонівці належить до архейської ери, це від 4 до 2,5 мільярдів років тому, – розповів журналістам інтернет-видання “Gorod.dp.ua” кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри геології та гідрогеології ДНУ Володимир Манюк, – тоді планета ще продовжувала формуватися. На поверхні активізувалися мільйони вулканів, розпечена лава виходила разом із димом, газом та сіркою”.
Перші згадування про Дніпровський вулкан
За офіційними даними, Аполлонівський вулкан значно старший за Фіолент та Кара-Даг, тому первинна структура майже не збереглася. Хоча досвідчені науковці побачили деякі важливі фрагменти: палеовулканічний “амфітеатр”, котрий генерував колись лаву, жерловину, яку ще називають некковою частиною. На донній частині помітні сліди двох лавових потоків. Складається це природне диво переважно з метабазальтів.
Вперше описав Аполлонівський вулкан дослідник Валеріан Домгер у своїй праці “Геологічні дослідження у південній Росії у 1881-1884 роках”. Виявляли інтерес до цього явища й радянські вчені, у 1987 році у пресі вийшло кілька дослідницьких статей. Навіть на початку 21 століття навідуються сюди вчені, студенти, аби детальніше дізнатися про особливості цього не характерного для степу дива природи.
Пікнік на вулкані – цілком реально!
Мешканці села Аполлонівка розповіли журналістам “Gorod.dp.ua”, що до вулкану частенько навідуються компанії, влаштовують пікніки та відпочинок на природі. Однак про велику кількість туристів не йдеться, бо широкого розголосу Аполлонівський палеовулкан так і не отримав.
“Дуже цікаво було відкрити історію цього утворення, вік, тектоніку, склад, це захоплює, – відзначив доцент кафедри геології та гідрогеології ДНУ Володимир Манюк, – принаймні, важливо для науковців. Але якби в Дніпропетровщині був розвинений “зелений” туризм, Аполлонівський вулкан можна було б ввести в маршрут. Це дуже цікаве знайомство! Приїздять же туристи до Білої скелі, Бородаївських валунів чи Калинової балки, то тут місце нічим не поступається. І варте не меншої уваги”.
Наприкінці минулого століття ходили чутки, ніби відпочивати поблизу Аполлонівського вулкана небезпечно через підвищений радіоактивний фон. Але науковці провели дослідження й аргументували, що це вигадка. Джерелом пліток для невігласів стали граніти поблизу Токівського водоспаду, де дійсно зафіксоване природне підвищення норми, але й воно не критичне для здоров’я. Тому можна сміливо збирати рюкзак, аби випити кави на залишках палеовулканічного “амфітеатру” Аполлонівського вулкану та зробити чудові світлини на згадку. Дістатися сюди нескладно: через село Сурсько-Литовське до села Сурсько-Михайлівське, на повороті до якого треба звернути до річки Мокра Сура. Одразу ж за мостиком і знайдуться старий кар’єр та палеовулкан Аполлонівський.