Рослини оточують людей усюди, незалежно від того, мешкаєте ви в місті чи селі, і для кожного регіону характерна своя флора. Вони відіграють дуже важливу роль для людства, бо без рослин неможливе життя на Землі. Виділяють необхідний всім створінням кисень, служать харчуванням для диких та домашніх тварин, створюють органічні речовини. Чимало квітів стали культурними чи національними символами, ефективними ліками. Дніпропетровщина дуже багата на свою флору, з якою варто познайомитися ближче. Далі на dnepr.name.
Рослини, які перебралися на Дніпропетровщину
Відомо, що рослини знищують пил та небезпечні речовини з атмосфери, наповнюють її вологою. Чимало квітів перебралися в українські степи та садиби з інших країн, даруючи людям естетичну красу та лікарську користь. На Дніпропетровщині таких “гостей” вистачає, біологи виділяють серію найцікавіших представників.
Фікус бенджаміна
Вважається символом столиці Таїланду – Бангкока. Вічнозелений чагарник, з дуже розлогою кроною, заввишки може сягати до 25 метрів. В Україні вивели чимало оригінальних сортів, які використовуються у квітникарстві, в парках висаджують по 2-3 рослини поряд і переплітають стовбури. Коли вони виростають, то створюють дуже оригінальні природні зелені фігури.
Каланхое Блоссфельда
Рослина цінується за здатність дуже довго цвісти, відноситься до сукулентних. Вперше описав її у 1934 році німецький ботанік Карл фон Пельніц і назвав на честь німецького селекціонера Роберта Блоссфельда. У дикій природі каланхое росте на Мадагаскарі. Українські селекціонери вивели чимало сортів з білими, рожевими, помаранчевими, фіолетовими квітками, які прикрашають парки та вулиці міст Дніпропетровщини.
Троянда китайська
Це листопадний чагарник, від 2 до 6 метрів заввишки, дуже популярний в декоративному садівництві. Завезли до Європи з Китаю у середині 18 століття, як першу двічі квітучу квітку. Трохи згодом троянда китайська потрапила на територію України. Вирізняється чайним ароматом і відсутністю шипів.
Гортензія з великим листям
Декоративний листопадний чагарник, вивели його в Японії. Дуже популярною стала гортензія у 20 столітті, коли вчені почали схрещувати її з іншими видами. Тривалий час вважалася оранжерейною рослиною, але наприкінці минулого століття нові сорти почали висаджувати на вулицях. Росте швидко, виглядає привабливо, але чутлива до холодів.
Гібіскус китайський
Вічнозелений чагарник, вважається національним символом Малайзії, навіть викарбуваний на монетах. Вперше його описав дослідник Карл Лінней у 1753 році, з латини назва перекладається, як “китайська троянда”, хоча ніякого відношення до троянд не має. В Україні використовується для озеленення парків, вулиць, скверів.
Корінні “старожили” Дніпропетровщини
Однак є в нашому краї чимало рослин, які здавна обрали Дніпропетровщину, найбільш рідкісні занесені до Червоної книги України та регіональних книг. За чинними правилами перевидавати їх треба раз на десятиріччя, тож на початку 2020-х років українські біологи почали готувати новий список, куди увійшли й рослини Дніпропетровщини, що перебувають під загрозою зникнення.
Досвідчений дніпровський біолог і краєзнавець Світлана Кіяк у розмові з журналістами видання “Днепр Вечерний” відзначила, що для збереження рідкісних рослин треба охороняти саме місце існування. За її словами, в Дніпропетровському регіоні такі створіння природи ховаються по балках та ярах, зокрема, Щурівські балки у Верхньодніпровському районі можуть похвалитися знаковими та рідкісними рослинами.
Молодило російське
Належить до багаторічних рослин із товстянкових, в народі називають кам’яною трояндою або живучою. Цікаво, що з латини назва перекладається, як “завжди живий”, так що природу рослини вгадали точно. В кожній розетці – по декілька десятків соковитих листків, які накопичують вологу, вона не випаровується, завдяки щільній шкірці. Стеблина коротка, опушення на листочках сприяє конденсації вологи з повітря під час туманів. Дуже висока живучість: припинити процеси навіть у зірваній квітці реально лише після обварювання окропом. Зустрічається молодило в Щурівській балці – єдина популяція на всю Дніпропетровщину.
Тим’ян Палласа
Відомий, як чебрець, росте на піщаних і глинистих ґрунтах, виділяється витягнутим листям і унікальним ароматом квітів: суничний, анісовий. Стеблина пахне лавандою. Вирізняється від інших видів чебрецю відсутністю характерного пертуссинового запаху. Назву рослина отримала за іменем відомого вченого-природознавця Петра Палласа. Славиться протизапалювальними властивостями.
Цінні рослини з Червоної книги Дніпропетровщини
До Червоної книги Дніпропетровщини входить понад 450 видів рослин, які перебувають на межі зникнення. Вчені називають їх спадкоємним кодом нації, котрий необхідно зберегти. З цього переліку виділяють декілька особливо цінних.
Чубатка
Любить узлісся, світлі листяні ліси, в Україні відома як ряст. Найчастіше зустрічається сорт з бузковими квітами, рідше – з білими, наприклад, в Щурівських балках рослини з білими квітами є у великій кількості на схилах. “У китайській медицині, – розповіла журналістам Світлана Кіяк, – всі речовини поділяють на 5 смаків: гостре, солодке та прісне відносять до категорії “янь”, а кисле, гірке і солоне – до “інь”. Чубатка, на думку китайців, належить до рослин “інь”, позитивно впливає на людей, виганяючи із серця холод. Популярна, як лікарська рослина, що має антиоксидантну, протизапалювальну, снодійну дію, нормалізує гормональний баланс у жінок”.
Астрагал понтійський
Це багаторічна трав’яниста лікарська рослина, заввишки до метру. Її називають окрасою Дніпровських степів, належить до бобових, можна побачити по степових балках та на берегових схилах Дніпра. Дуже вразливе створіння природи, чутливе до антропогенних факторів. Цінується за лікувальні властивості: покращує роботу серця, судин, бореться з мігренями, гіпертонією, допомагає поновитися після нефриту, працює, як сильний антиоксидант.
Гіацинтик
Росте в степу, виділяється блакитними квітками, що утворюють крихітні озерця з маленьких дзвіночків: по 6-20 суцвіть в одній китиці. Заввишки до 25 сантиметрів, плоди – кулясті коробочки. Належить до багаторічних рослин, росте купками не лише в степу, а на кам’янистих схилах, по чагарниках.
Як захистити рідкісні рослини?
Дослідники певні, що розв’язувати цю проблему треба комплексно, водночас із боротьбою за чисте повітря та воду. Над цим питанням працюють науковці різних країн світу. Підключаються й державні органи: боротьба з браконьєрством, зменшення небезпечних викидів, нові методи сільського господарства, що мінімально впливають на екосистеми.
Науковці Дніпропетровщини наполягають на оновленні Червоної книги, бо за останні роки клімат суттєво потеплішав, що позначилося й на флорі. З‘являються нові види рослин, які витісняють старі, не пристосовані до наявних умов. Але “старожилів” теж необхідно зберегти.