Історія Ботанічного Саду

Велике місто, ще з часів Катеринослава, потребувало у великій кількості зелених насаджень. Про те, чому дендропарк змогли зробити тільки з третьої спроби, дізнаєтеся в нашому матеріалі на dnepr.name.

Історія

Історія саду розпочинається з 20-х років ХХ століття. Ідея створення природного парку виникла ще в Катеринославі до революції. І має довгу передісторію.

Ще в ХVIII столітті в палаці Потьомкіна почали вирощувати екзотичні рослини. Для цього в саду, названому на честь Потьомкіна (Парк ім. Шевченка), створили дві оранжереї, де виростили близько 500 унікальних екземплярів рослин. Але після того, як Потьомкін пішов з життя, оранжереї продали на аукціоні. Рослини теж не змогли зберегти, їх викрали городяни.

У XIX столітті Адам Гуммель керував Казенним садом (на території парку Глоби), який перетворився на Ботанічний, іноді його в документах іменували як “Катеринославський Казенний Ботанічний сад”.

А проблеми з екології нашого міста розпочалися, вже у кінці століття, коли з’явився Брянський завод.

З цієї причини на початку ХХ століття наукове товариство Катеринославу звернулася до міської влади з ініціативою про створення “дендрологічного саду” з музеєм. Їх ідея полягало в тому, щоб розташувати унікальний сад на Соборній площі. Був розроблений проект, в пропозиції якого відводилася площа 2,75 гектара, а в кошторис повинні були закласти 2500 рублів. Питання винесли на сесію Міської Думи, але ідею не підтримали.

У 1918 році в Катеринослав приїжджають брати Рейнгард (Олександр і Леонід), що народилися в династії відомих учених. Вони ж і були в числі перших, хто заснував Катеринославський університет.

Обоє завідували кафедрами до Другої Світової війни.

Якщо Леонід зробив багато для боротьби з малярією в нашому регіоні, то Олександр Рейнгард займався фізіологією рослин. Саме він був ініціатором створення Ботанічного саду в 1929 році. Вже в той момент в нашому регіоні практично не залишалося незайманих степових місць, тому створення зеленого оазису було дуже важливим. Тому було прийнято рішення про створення Ботанічного саду на околиці тодішнього Дніпропетровська.

У тому ж році почали посадку перших дерев, і в 1931 році Ботанічний сад відкрився. Утворилася не лише нова зелена зона, але і наукова установа. Його розмістили на території колишніх міських дач, на площі 12 гектарів.

Сам же професор Рейнгард і був першим директором. Його наукова праця стала головною в східній Україні у сфері біології, і в 1933 році ботанічний сад стає підрозділом Дніпровського національного університету.

Сад розвивався і з кожним роком відкривали нові види рослин.

Після початку Другої світової війни засновник евакуювався з міста по різних куточках СРСР. Війна вплинула погано і на парк, тут проводилися розстріли населення, так само загинули і багато видів рослин. У 1944 році сім’я відомих учених повернулася в наше місто. Здоров’я Олександра погіршувалося і через рік він помер. Поховали тіло в його ж саду, як і заповідав талановитий учений.

Сад потихеньку відновлювався. Збільшувалося площа, ставало все більше унікальних рослин. У 1950-х роках надалі бурхливого розвитку мегаполісу, Ботанічний сад вже розміщується фактично в центрі нашого міста, а не десь в степу. А в 1964 році територію саду виділяють в окремий парк, який назвали на честь Юрія Гагаріна. Крім того, сад ще і отримав статус заповідної території.

У саду ведуть свою діяльність 6 лабораторій. Окрім рослин, відвідувачі можуть помилуватися штучним ставком, виноградниками, гризунами і різними видами птахів.

Сучасність і проблематика

У 2000 році Ботанічний сад закрили для вільних відвідувань городянами і туристами. З 2018 року можна його відвідувати, зробивши пожертвування.

Варто відмітити, що стан деяких об’єктів залишає бажати кращого. Наприклад, оранжерея, в якій треба замінити вікна і усі несучі конструкції.

Get in Touch