Парк імені Тараса Григоровича Шевченка є однією з багатьох місць, що має попит серед дніпрян і гостей міста. Заснований в 1790-му році Григорієм Олександровичем Потьомкіним, парк Шевченка продовжує функціонувати вже в і сучасному Дніпрі. Краса та історія тодішнього Катеринославу приховується саме в цьому парку… Далі на dnepr.name.
Місто Дніпро стало домівкою для численної кількості визначних історичних місць, які стали популярними не лише серед містян, але й гостей нашого регіону. Серед таких виділяється парк імені Т. Г. Шевченка – він давно став особливим місцем відпочинку серед своїх відвідувачів. Все через свою приголомшливу красу та історичну спадщину, яка зберігається на території парку.
Таємниці та легенди Монастирського острова
Парк, названий на честь Тараса Шевченка, розташований поруч із Монастирським островом – ця місцевість була освоєна ще кілька століть тому. Ті, хто прибув в цей край, були вражені неймовірному стратегічному розташуванню цієї місцевості (поруч із сучасним Монастирським островом). Їхнім першим рішенням стало освоєння північно-східного пагорба, що розташовується в закруті Дніпро-річки. За різким поворотом вздовж течії, річка наштовхується на виходи Українського кристалічного щита – саме так утворились Дніпровські пороги.
Про парк, що був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка, серед містян та відвідувачів міста століттями ходять чутки, таємниці і легенди. Все через те, що Монастирський острів, який розташований поруч, завжди особливо інтригував своєю загадковістю і таємничістю. Однією з багатьох легенд стали чутки, що нібито цей острів колись був своєрідною священною столицею для скіфів: це місце відвідували Зороастр та апостол Андрій Первозванний.
Звичайно, через те, що парк Шевченка знаходиться досить недалеко від Монастирського острову, і сам він окутувався цікавими історіями серед дніпрян… Деякий період часу ходили навіть такі чутки, що ця місцевість є однієї з 22 енергетичних точок планети… І хоча довести це науково поки не вийшло, південно-східний пагорб нашого міста дійсно особливий.
Як острів, так і парк були популярними місцями для тодішнього місцевого населення. Тут проводилися деякі невеличкі заходи – наприклад, військові та торгові походи слов’янської Русі. Це місце іноді ставало полігоном для битв між великими й могутніми київськими князями і монголо-татарськими нападниками. На цій території побувала численна кількість видатних постатей, таких як: відомий інженер Боплан родом із Франції, козак Лазар Глоба, князь Григорій Потьомкін та багато інших.
Історія заснування парку
Перші згадки про заснування парку датуються періодом 1790-х років: згідно з хроніками того часу, відставний старшина Запорозького Війська Лазар Глоба, пліч-о-пліч зі своїми двома помічниками та вірними товаришами заклали на цій землі чудовий фруктовий сад. За словами самого козака Глоби, своєю невтомною працею і витратами він насадив на тому острові достатньо лісу і фруктових дерев, так що він милувався ними з будь-якого вікна своєї оселі, а особливо при слободі Половиці.
Наступні роки відбулися значні зміни в функціонуванні парку Шевченка. Під кінець ХVIII століття Катерина ІІ прийняла рішення щодо перенесення Катеринославу-Кільченського на інший, правий берег Дніпра (забуте місто). Відповідно до цього ж рішення, князем Потьомкіним було придбано сад Глоби (той самий парк).
1787-го року до тодішнього Катеринослава був запрошений Іван Єгорович Старов, улюблений архітектор Григорія Потьомкіна. За зразком особистої резиденції князя Потьомкіна, яка була споруджена в Санкт-Петербурзі, він попросив цього архітектора побудувати такий же самий палацово-парковий комплекс, але вже в Катеринославі.
Мета, з якою споруджувався парк в Катеринославі
Парк, названий на честь Тараса Шевченка, став офіційною резиденцією для князя Григорія Потьомкіна: тут він залишався при кожному разі, коли відвідував наше місто. Його особистий комплекс став однією з найбільших споруд Катеринославу, яке функціонувало зі своєю початковою метою аж до кінця XIX століття.
Пізніше парк Шевченка продовжували доповнювати, але вже інші відомі архітектори та дизайнери з усього світу. Так, наприклад: англійський ландшафтний дизайнер Вільям Гулд запропонував розбити парк з елементами пейзажу. Під його керівництвом були споруджені дві великі оранжереї, де висадили різні фруктові дерева.
Палацово-парковий комплекс Григорія Потьомкіна спроєктували на зразок інших парків, які були відомі на той час по всьому світу: його резиденція є прикладом модного англійського пейзажу, що підтверджували архітектори цього місця. Над якістю рослинності цього парку працювали відомі люди, серед яких біологи та екологи: найкращі взірці флори доставлялися до Катеринославу з різних куточків світу.
Великого занепаду резиденція Потьомкіна зазнала після раптової смерті самого князя. Рішенням міської влади стала передача паркової території, включаючи парк Шевченка, до державного керування. Вся рослинність та архітектура цього місця стала погіршуватися через те, що за територію не доглядала достатня кількість персоналу, частина рослин загинула, а частину передали до родин дворянинів. В результаті, оранжерея була продана за 1039 рублів за особистим розпорядженням Павла І.
Невід’ємні частини візитної картки Дніпра
Після тривалого періоду занепаду паркового комплексу, після 1950-х років врешті він почав розвиватися. Так, у 1957-му році було прийнято рішення щодо розширення парку – в результаті, до Шевченківського парку було додано Монастирський острів, який пізніше став одним із найпопулярніших місць дніпрян. Розширення парку складалося з відкриття нового пішохідного мосту та канатної дороги, за допомогою яких можна потрапити до цього острову.
Кожна частина парку, названого на честь Тараса Шевченка, стала невід’ємною родзинкою цього місця. В поєднанні з неймовірною природою, історичними пам’ятками та зручним розташуванням, Шевченківський парк став дуже популярним місцем для щоденних прогулянок для тих, хто живе поруч із Монастирським островом та самим парком.
Парк був названий на честь Тараса Шевченка, адже він є видатним українським письменником, який порушував актуальні проблеми на століття вперед! На території парку, звичайно, розташовані й пам’ятники на честь відомої особистості: перша спроба будівництва пам’ятника була зроблена ще у 1920-х роках, проте проєкт невдовзі скасували (точних причин щодо такого рішення не встановлено).
Другий, вже успішний проєкт спорудження монументального пам’ятнику Тарасу Шевченку був реалізований 1949-го року. Пізніше, вже у 1961-му році його перенесли до іншого району Дніпра (Самарського), а саме на вулицю Новгородську, де він проіснував до 2007-го року. Того року він був знищений.
І знову молодіє старий парк…
Парк зазнав численних трансформацій, які значно відхилилися від його первісного стану. З плином часу його реконструювали. Сучасний острів став громадським садом, що передбачався декількома століттями тому, згідно з оригінальним генеральним планом Катеринослава.
Сучасний парк імені Тараса Шевченка – структура з літнім театром, де часто проводяться місцеві фестивалі, концерти та багато інших заходів; оглядовий майданчик, на якому любить відпочивати молодь; кілька дитячих зон і навіть мотузковий парк! Найбільшою популярністю серед шахістів-любителів користується шахова алея парку, яка була створена та відреставрована. Для любителів такого виду спорту створена велика шахова дошка, а також відремонтовані шахові столи.
Від садово-паркового комплексу князя Потьомкіна в сучасному парку імені Тараса Шевченка залишилося близько 8 тисяч дерев і понад 2 тисячі кущів 68 видів. Парк імені Тараса Григоровича Шевченка – це один з небагатьох міських ландшафтних парків в Україні та світі, якому вдалося зберегтися в історичних межах.
