Місто Дніпро (в минулому Катеринослав) з початку свого заснування стрімко розвивався. Розширювалися торговельні шляхи, ярмарки сприяли притоку подорожніх купців, що призводило до збільшення виготовлення місцевих товарів, будувалися різні фабрики та заводи. Це все вимагало багато робочих рук і населення швидко збільшувалося. Далі на dnepr.name.
Місто стало великим і гамірним, захопивши багато нових просторів. В цей період виявили й велику проблему, бо саму гарну частину Катеринослава — Соборна площа, де були Преображенський собор і палац Потьомкіна, забудовували містяни неохоче, а все тому, що там нагорі не було води. Це дивно, що промислове місто з часу свого заснування і через 93 роки не мало централізованого постачання. Люди запасалися водою з річок, колодязів, криниць. Також воду привозили водовози.
Сторінками історії
В той період міська дума розглядала деякі проєкти водоводів і змогла укласти угоду з Ротманом, приватним інженером, який взяв 5000 карбованців в заставу. 22 червня 1869 року було збудовано перший водопровід міста. Збирали воду з річки дві парові машини “Варгітон” біля Монастирського острова. Воду подавали до нагірної частини міста, в район теперішньої гірничої академії. Далі вода проходила піщані фільтри, самопливом ділилася мережею міста по чавунних трубах діаметром 100-125 мм. Комплекс мав продуктивність 1000 цебрів (10 м. куб.) на добу, а довжина мережі складала 9 кілометрів.
Централізоване водопостачання було в основному на вулицях, де проживали багаті купці та дворяни. Вода текла Потьомкінською вулицею (Сергія Єфремова), Новодворянською (Володимира Вернадського), Семінарською (Володимира Моссаковського), Первозванівською (Короленко) і провулком Струковським (Євгена Коновальця). Якщо випереджати події, то варто зазначити, що з 1902 року проклали водогін аж до Земської лікарні (імені Мечникова) та до площі Шевченка.
Місто зростало, населення стало 121 000 людей. Почали обговорювати необхідність конструкції потужнішого водозабору, застосувавши нові технологічні процеси, бо місцина першого водозабору була обрана невдало — за течією річки нижче міста. Це не дозволяло очищувати воду до гарної якості й люди часто скаржилися на рідину, що була в крані.
2 листопада 1904 року було затверджено новий проєкт водопроводу. У квітні 1906 року між “Товариством Брянського рейкопрокатного заводу” і міською думою було підписано контракт, визначивши термін робіт спорудження нового Кайдацького водопроводу — 1 травня 1908 року.
Експлуатувати водовід почали 1 січня 1909 року. При будівництві застосували самі сучасні в той період очисні технології. Було встановлено американські та англійські фільтри, збудована котельня з трубою висотою 52 метри. Проклали 2 водоводи з чавуну діаметром 450 мм, що працюють і в наш час. Вода вже подавалася до вулиць Козачої (Айдарівська), Петроградської (Князя Ярослава Мудрого) і Катеринославського проспекту (Дмитра Яворницького).
Після революції паперові агрегати замінили на електричні машини, а от сама будова використовується і досі, демонструючи унікальний зразок продуманих технологій, бо в одному місці є помпи першого і другого підйомів та обладнання для промивання фільтрів. Також і тепер в робочому стані резервуари чистої води з англійськими фільтрами, які переустаткували в 1930 році до об`єму 11 000 м. куб. довжина мережі склала вже 102 кілометри.
Щоб подавати воду до нагірних частин міста на подвір`ї Казанських резервуарів добудували додаткову насосну станцію підкачування, звели водонапірну башту. Станцію обладнали електронасосами, зробили пряму комунікацію з КНФС, баштою і конторою. Вже у 1915 році налічували 3519 споживачів.
Сучасність водоканалу
Пізніше було добудовано дослідну установку біологічного очищення стоків, яка мала продуктивність 500 м. куб. на добу, але каналізаційні мережі споруджувалися лише в центрі міста і до 1917 року їх довжина була лише 25 кілометрів. Стічні води скидали в Дніпро не очищуючи. Тільки з моменту забудови правого і лівого берегів почалася ліквідація неупорядкованих скидів і відведення стоків на очисні споруди за місто.
КП “Дніпроводоканал” безперебійно забезпечує дніпрян суб`єкти господарювання міста централізованим водопостачанням та водовідведенням. Також спеціалісти обслуговують та ремонтують розподільчу водопровідну мережу, усувають засмічення, контролюють роботу станції з очищення стічних вод, управляють інженерним устаткуванням та оптимізують, удосконалюють роботу.
