Річка Дніпро здавна славилася великою кількістю маленьких та великих островів, частина яких була досить популярна, їх городяни використовували для відпочинку, а мешканці навколишніх селищ – для риболовлі. Але після будівництва греблі ДніпроГЕС більшість із них зникла з мапи, сучасні дніпряни навіть не знають, що такі острови були, не кажучи вже про те, де вони розташовувалися. Проте історія цих шматочків суші дуже цікава, і варто її згадати у 21 столітті. Далі на dnepr.name.
Острів Куба на Дніпрі
Перший острів, який одразу зацікавлює своєю назвою – це Куба. Місцеві рибалки з житлового масиву “Червоний камінь” добре його знають, бо частенько вибираються туди за здобиччю. Це невеликий острівець вище за течією від Кайдацького мосту. Звідки така назва, і коли цей острів виник, науковці відповіді надати не змогли. Кандидат історичних наук, завідувач відділу Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максим Кавун у розмові з журналістами видання “Gorod.dp.ua” відзначив, що на мапах Катеринослава та довоєнних мапах Дніпропетровська цей острів є, але значиться, як безіменний.
Краєзнавець Артем Костюк розповів журналістам, що після зведення Дніпровської греблі у 1932 році острови Воронцовський, Зелений, Попова коса та декілька інших дрібних зникли під водою. Але коли у 1941 році греблю підірвали радянські війська під час відступу, рівень Дніпра помітно знизився. І затоплені острови знову вийшли на поверхню. Збереглася навіть карта 1941 року, де помітно, як острів Зелений суходолом поєднується з сусіднім островом Фрайнберга. Але коли греблю відновили, острови знову зникли.
Острів Шевський – відпочинок для городян у середині минулого століття
Кандидат історичних наук Максим Кавун розповів журналістам видання “Gorod.dp.ua”, що це місце у 1940-1960 роках обрали дніпряни для відпочинку, він розташовувався на схід від відомого всім острова Монастирський, ближче до лівого берега Дніпра. Навіть за формою ці острови були схожі: довгасті та овальні. Вперше Шевський острів згадується в документах 18 століття. А от у паперах 1950 років, зокрема, в постанові міської ради про порядок користування міськими пляжами у липні 1955 року, він записаний, як “Шефський”, тому мешканці вважали острів відкриттям радянської епохи. Але реальна назва має інше походження.
Дослідники пов’язують її зі словом “швець”, хоча звідки б ці майстри взялися на острові у 18 столітті, сказати складно. Версій можна будувати багато, але точної відповіді немає. Інтерес до цього місця почали проявляти мешканці у 1930 роках минулого століття, коли став набувати популярності човновий спорт. Пізніше, у 1950 роках, радянська влада створила там всі умови для відпочинку: ажурний павільйон на літо, обладнану пристань, зручний пляж. Його охоче відвідували до середини 1970 років, потім інтерес почав згасати. На початку 21 століття острів щільно вкрили кущі та дерева, тож куточок для відпочинку відшукати проблематично. Їздити туди люди припинили.
Острів декількох назв
У гирлі Самари можна відшукати декілька острівців химерної форми. Дослідники з’ясували, що до будівництва ДніпроГЕС це був один великий острів, який згодом розпався на кілька дрібних. Підтвердження цій версії відшукати не вдалося, бо острова немає на мапі Катеринослава, однак вона цілком вірогідна. Існує твердження, ніби цей острів використовували для козацького догляду у 16-17 століттях, там обладнали місця для сезонного рибальства та полювання.
Першу свою назву – Ігрень цей шматок суходолу отримав у 1660 році. За однією з версій вчених, саме там, у Самарському гирлі відбулася битва татар з козаками, яких очолював Іван Сірко. Вороги вели ясир до Криму, обрали місце для переправи, але тут налетіли січовики, які ховалися в очеретах та на берегах інших островів. Перекази передають, ніби кров нападників просочила пісок аж чверть аршина (18 сантиметрів). Татари, які встигли втекти, назвали острів “Огрень” – прокляте місце. Козаки змінили назву на більш звичний варіант – Ігрень.
Втім, збереглися й інші версії. Відомий історик Дмитро Яворницький у книзі “Дніпрові пороги” відзначав, що на планах 18 століття цей острів значиться, як Самарський або Усть-Самарський. Старожили ще називали його “Стара”. Наприкінці 19 – початку 20 століття острів у гирлі Самари стали називати Олексіївським. А у 1930 роках минулого століття вже офіційно перейменували на честь видатного вченого і полярника Ширшова. Про це писали у 1938 році в газеті “Зоря”. Однак після Другої світової війни і острів, і назва чомусь загубилися, на мапах та в офіційних документах ніколи не згадувалися.
Острів-гігант Воронцовський
Це один із найбільших островів Дніпра, котрий зник під водою після будівництва греблі у 1932 році. Теж мав декілька назв, але остання – найбільше запам’яталася мешканцям міста, бо поєднувалася з іменем відомих дворян Воронцових. Розташовувався острів на місці сучасних житлових масивів: від “Перемога-1” до “Перемога-5”, колись займав майже всю течію Дніпра, що нижче Монастирського острова. Дослідники певні: це був один із найбільших островів річки, на 4 кілометри завдовжки і 1-2 кілометри завширшки.
Перша його назва – Становий, що значиться на мапах 18 століття, тут козаки влаштовували догляди на рибальство та полювання. Інформація про цю місцевість збереглася, завдяки праці Гільйома де Боплана “Опис України”, яка датується 1651 роком. Іноземець чомусь називав острів Кінським, але описував настільки детально, що переплутати з іншим неможливо. У дослідженні де Боплан писав: місцевість вкрита лісами, болотами, навесні затоплюється водою. Живуть майже постійно рибалки, здобич зберігають у попелі або сушать, а улови дуже багаті.
Подальша доля Воронцовського острова
Наприкінці 18 століття цей шмат дніпровської землі увійшов до володінь князя Прозоровського, потім – Воронцових. На той час Воронцови мали чимало земель, але острів називали перлиною їх місцевих володінь. Власники забезпечили гарний догляд, тому наприкінці 19 – початку 20 століття острів став улюбленим місцем відпочинку мешканців Катеринослава, у вихідні там влаштовували пікніки. На планах міста 1903 і 1910 року значиться, як “Острів Станової (Воронцовський)”, а у 1913 році – тільки “Воронцовський острів”.
Після зведення греблі він майже увесь пішов під воду, залишилася лише вузька й довга коса у східній частині, бо то було найвище місце. Коли в роки Другої світової війни радянські війська підірвали греблю, острів знову сплив, його позначено навіть на німецьких окупаційних планах Дніпропетровська 1942-1943 років. Гітлерівці називали його “Woronzowskij insel”. Після відновлення греблі острів знову зник під водою, залишилася тільки маленька верхівка, котру стали називати Солов’їним островом.
У 1970 роках почалася капітальна реконструкція Дніпропетровська, на місці острова побудували Гребний канал, сучасна набережна Перемоги проходить саме за місцем протоки, яка відокремлювала Воронцовський острів від берега Дніпра. Фактично створили новий півострів над островом, що дослідники називають унікальним радянським феноменом.
Острів “Червоний Водник” – забутий радянський курорт
Він розташовувався в центрі річки Дніпро, ближче до лівого берега, по лінії Амурського мосту. Виділявся овальною формою. У планах Катеринослава 1913 року позначався, але як безіменний. Є на мапах 1925 року під назвою “Зелений”, а в генеральному плані 1933 року йому надали нове ім’я – “Червоний Водник”. Про це писала преса, хоча офіційного документа про перейменування дослідникам знайти не пощастило.
У 1950-1960 роках минулого століття тут обладнали гарний пляж з павільйонами, налагодили навіть маршрут річкового трамвая. Пристань “Червоний Водник” позначена на багатьох планах Дніпропетровська. Але з початку 21 століття інтерес до відпочинку в цьому місці сильно знизився, бо пляжі вимагала відновлення та солідних інвестицій. А розв’язати цю проблему і на початку 2020 років так і не вдалося.
Джерела:
- https://gorod.dp.ua/news/120628
- https://dnpr.com.ua/ru/post/ischeznuvshij-ostrov-korabl-prizrak-dvuhmetrovye-somy-i-drugie-tajny-znamenitoj-kosy-v-dnepre-foto
- https://dp.informator.ua/ru/hraniteli-istorii-kak-v-dnepre-vyglyadit-zelenyj-ostrov
- https://dnepr.info/uk/news/staruha-ad-ta-stanovyj-yak-vyglyadaly-i-de-znahodylysya-zatonuly-ostrovy-u-dnipri-foto/