До розв’язання проблем екології у 21 столітті долучаються вчені з усього світу, особлива увага приділяється водним артеріям планети. До переліку нагальних тем належить цвітіння води, річки та озера України кидають справжній виклик науковцям. Зелену плівку можна побачити й у Дніпрі. Дослідники встановили, що вона почала з’являтися з 1932 року, коли майже всю річку закрили греблями та водосховищами. Вчені шукають варіанти, як можна відновити водний хімічний баланс Дніпра, є чимало цінних розробок, які гідні уваги. Далі на dnepr.name.
Чому важливо зберегти чисту воду в Дніпрі?
Кожен українець знає, що це – найбільша і найдовша річка в країні. Вона проходить через декілька регіонів з півночі на південь, забезпечує водою більш як половину населення України. А ще підтримує створіння природи. Йдеться не лише про десятки видів риб, а й про річкових бобрів, норок, видр. До Дніпра прилягають різні національні заповідники та ландшафтні парки.
Є ще один важливий аспект – річка є незамінним джерелом електроенергії. На ній тримається найбільша гідроелектростанція в Європі. Усі ГЕС на Дніпрі виробляють понад 9,4 мільярда кВт-год енергії щороку, що складає майже 5% від загального видобутку енергії країни. А водозабір нараховує 60/% від загального в Україні. Тому вислів “Вода – це життя” у випадку з головною річкою держави набуває особливого значення.
Чому починає цвісти вода в Дніпрі?
Таке трапляється, коли порушений баланс екосистеми. Водорості неконтрольовано розмножуються, виділяють токсини, забирають кисень в інших живих організмів. Йдеться про синьо-зелені водорості, які надають воді зеленого кольору. У водоймах та річках України нараховується чимало таких “провокаторів” цвітіння. Це водорості зелені, евгленові, динофітові, діатомові… Існували вони й сотні років тому, але були менш активними, ніж на початку 21 століття.
Старша співробітниця відділу санітарної гідробіології та гідропаразитології Інституту гідробіології НАН України Олена Білоус у розмові з журналістами інтернет-видання ”Ukrainer.net” пояснила, що зведення ДніпроГЕС змінило гідрологічні умови Дніпра, сильно зменшилася швидкість і проточність води. Відтак вона сильніше прогрівається, водорості розмножуються надзвичайно швидко. Коли Дніпро почав цвісти невдовзі після появи ГЕС, вчені були певні, що поступово річка очиститься самостійно. Але вийшло інакше. Новий етап цвітіння стартував у 1980 роки минулого століття.
Чому розмножуються водорості?
Науковці називають причиною потрапляння великої кількості органічних і біогенних речовин. Більшість країн ЄС обмежили, а деякі й повністю заборонили використання мийних засобів із фосфатами, щоб захистити річки. Українське Міністерство захисту довкілля ухвалило таку постанову лише у 2021 році, але сильного ефекту добитися не пощастило.
Адже протягом десятиліть до річок потрапляла величезна кількість шкідливих речовин, тільки у 2020 році в українські водойми скинули понад 6 тисяч тонн фосфатів. А 1 грам фосфатів – це 5-10 кілограмів водоростей. Тому швидко розв’язати проблему аж ніяк не вдасться. Крім того, під час створення водосховищ затопили декілька селищ з родючими чорноземами, багатими на азот і фосфор. Як показали дослідження, ці складові теж сильно порушили хімічний баланс води у Дніпрі.
Інші причини цвітіння дніпровської води
Вчені враховують й інші чинники, котрі впливають на розмноження водоростей. Це швидкість вітру, температура, інтенсивність сонячного випромінювання, опади, враховують також прозорість води, швидкість течії. Не варто забувати й про кліматичні зміни. Через високі температури влітку Дніпро починає міліти. Після чого навіть на ділянках, де кількість шкідливих речовин була нормальною, вона швидко стає надлишковою. Не кажучи вже про місця, де надлишок й до того фіксували. Але головну проблему все ж таки становлять надлишки азоту та фосфору. Потрапляють вони до води ще зі змивами сільськогосподарських земель, де використовують різноманітні та далеко не завжди нешкідливі добрива.
Свій негативний внесок також роблять стоки з будинків, які ставлять вздовж річки, хоча будувати в санітарній зоні заборонено. Науковиця Олена Білоус відзначила, що все частіше ловлять на гарячому підприємців, котрі несанкціоновано врізаються в каналізаційну систему, щоб зливати свої шкідливі стоки в Дніпро. Лише у Києві протягом 2021 року таких випадків виявили понад 2000. Всі води перенасичені фосфором та азотом, тому не дивно, що річка цвіте дедалі сильніше, не кажучи вже про погіршення якості води.
Як зупинити цвітіння води?
Певні кроки в цьому напрямку робить “Укргідроенерго”. Фахівці намагаються змінити гідрологічні параметри, зокрема, посилити течію та збільшити водообмін. Це реально зробити через встановлення регламенту спеціальних екологічних попусків, які передбачені правилами експлуатації водосховищ та рішеннями Міжвідомчої комісії.
Ще використовують різні механічні методи, щоб зменшити рівень цвітіння. Застосовують аераційні установки, щоб наситити воду киснем, науковці певні, що це – найефективніший засіб боротьби зі шкідливими водоростями. Сучасні екологи вважають, що необхідні ще й дієві важелі тиску на порушників-підприємців, з втручанням не лише можновладців, а й громадських організацій, міжнародних партнерів.
Якою має бути комплексна програма санації Дніпра?
На думку спеціалістів найперше, що необхідно зробити, це максимально підняти штрафи за забруднення річок, ставків та водоймищ, а Дніпра – особливо. Адже екологічна катастрофа головної річки країни може призвести до страшних наслідків. Посилити державний нагляд, контроль за викидами з підприємств, дотриманням господарювання в водоохоронних зонах. Необхідно також забезпечити навколо річок та водойм Дніпра правильне поєднання дерев та лук, прибрати незаконні будівництва. Обмежити використання фосфатів у товарах побутової хімії, модернізувати очисні споруди, адже сучасні передові технології дозволяють це зробити. Та навіть змусити власників підприємств встановити систему дощової каналізації з очисними спорудами! Цей крок помітно вплинув би на ситуацію і з часом допоміг Дніпру позбавитися від шкідливого цвітіння. Це – найголовніші складові програми санації, сформулювати їх нескладно. А от добитися виконання та очищення – набагато складніше.
Думка науковиці Олени Білоус
Пані Олена вже не один рік проводить дослідження Дніпра разом з іншими молодими фахівцями і має свій погляд на проблему цвітіння. На її думку, використання аераторів та інших приладів, які збагачують воду киснем, дає непоганий ефект. Але таке рішення вимагає й чималих коштів. Є шлях набагато простіший, хоча й більш тривалий. Цілком реально запустити рослиноїдних риб, які б знищували зайві водорості. Головне – правильно розрахувати кількість таких істот, аби не дійшло до повного знищення рослинності.
За таким принципом працюють в Європі біоплато – платформи з вищих рослин, водоростей, мікроорганізмів. Вони плавають на воді, очищають її, поглинають біогени, вбирають метали та інші органічні сполуки, котрі повільно розкладаються. Олена розповіла журналістам “Ukrainer.net”, що співробітники Інституту гідробіології вже вивчали можливості створення такої очисної моделі для Дніпра. Але треба було ще дослідити вплив вищих водних рослин на екосистему річки в цілому, хоча б на окремих ділянках. Адже процеси саморегуляції в природному середовищі можуть сильно відрізнятися від показників у лабораторії.
Шанси на порятунок
Щоб отримати повну картину, молодим науковцям необхідно зібрати всі гідрологічні показники, провести проби на фітопланктон та зоопланктон. І тут не обійтися без участі екогідрологів та іхтіологів. А ще бажано порівняти світлини з дронів із супутниковими знімками, щоб зробити інтерактивну мапу рослинності Дніпра. Все це вимагає часу, фахівців, коштів. Плани намагалися реалізувати, але подальшій роботі завадила російсько-українська війна. Тому сказати влітку 2024 року, коли вдасться розв’язати проблему цвітіння Дніпра – нереально. Хоча шанси на порятунок у головної річки країни все ще є, і така позиція фахівців додає оптимізму.
Джерела: