Інститут зернових культур НААН України вважається головним центром з координації 29 академічних відділень Національної академії аграрних наук України. Це провідний дніпровський осередок селекційно-насінницької роботи з кукурудзою, пшеницею, озимою, олійними та кормовими культурами. Протягом тривалого часу він зберігає якість та продуктивність своїх товарів, які мають попит в нашій країні та за кордоном. Далі на dnepr.name.
Історія та шлях наукового розвитку Інституту зернових культур НААН України
Створена у 1911 році, Катеринославська сільськогосподарська станція на початку своєї діяльності організовувала результативні аграрні дослідження. Активізація розвитку культури землеробства надихнула Анатолія Рєпіна, Віктора Таланова, Бориса Соколова та інших вчених на ідею формування науково-дослідного інституту в Дніпропетровську.
У 1930 році вона втілилася у вигляді Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзяно-соргового господарства з 10 дослідними станціями у різних містах. Це дозволило учасникам почати роботу над новими техніками гібридизації кукурудзи, до перших з яких належали “Первенець” та “Успіх”. У 1932 році вони підвищили врожай на 2-5 ц/га зерна у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.
Через розгортання німецько-радянської війни перейменований Інститут зернового господарства був змушений евакуюватися до Саратовської області. У післявоєнний час професійний склад дослідницького центру скористався перевезеними до рідного міста 300 тоннами високоякісного зерна для створення нових гібридів сортових культур. Період відбудови ознаменувався відновленням 42 районованих сортів польових культур, а також надсиланням майже 2 тисяч тонн насіння еліти та супереліти 21 культури для посіву на території Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей.
Переживши чергове перейменування, Всесоюзний науково-дослідний інститут кукурудзи у 1970-х роках повідомив про себе у різних куточках країни завдяки широкому поширенню плідної праці працівників. Науковці спромоглися вдосконалити методи ведення селекції, які дозволили перевищити продуктивність іноземних аналогів високоврожайних гібридів.
Після розпаду Радянського Союзу дослідницький центр доєднався до Української академії аграрних наук, ставши згодом Інститутом зернового господарства. Здобуття Україною незалежності дозволило аграрним науковцям адаптувати свої дослідження відповідно до кліматичних умов Степу, Лісостепу та Полісся країни.
У 2011 році за установою остаточно закріпився статус Інституту зернових культур НААН України лабораторією фізіології, біотехнологій, а також сушіння і післязбиральної обробки насіння. Перша спеціалізується на розробці методів діагностики, друга на дослідженнях нових підходів, а третя – на впровадженні у виробництво комбінованих технологій. Перші десятиліття державної автономії ознаменувалися для дослідницького центру успіхами у розвитку технологічних елементів та інтенсивного методу вирощування кукурудзи, а також загального підвищення продуктивності степового землеробства України.
Вплив і значення Інституту для сільського господарства України
Дніпровський Інститут зернових культур НААН України відіграє важливу роль у вивченні та розвитку сільського господарства нашої країни. Його гібриди мають популярність у 14 областях, а також Росії, Білорусі, Молдові та інших представниках СНД. За свою діяльність академіки, кандидати та доктори наук дослідницького центру були нагороджені Ленінською премією та Державною премією СРСР.
