Вчені відзначають: з кожним роком зменшується кількість рідкісних птахів у нашій країні. З метою збереження таких створінь, крім Червоної книги України, розроблені ще й регіональні. До Червоної книги Дніпропетровщини входить лише 8 видів хижих птахів, серед них – змієїд, відомий ще, як крачун. Дослідники припускають, що перелік може незабаром поповнитися польовим жайворонком та деркачем. Причина – отрутохімікати, якими обробляють поля. Але зі змієїдом дають інші пояснення щодо зменшення популяції. Далі на dnepr.name.
Як впізнати змієїда?
Цього птаха ще називають орлом-змієїдом, хоча за розмірами він ближче до саричів. Зверху має забарвлення темно-сіро-буре, знизу – біле зі строкатинкою з бурих поперечних смуг, а хвіст – темно-бурий з трьома поперечними смугами. В польоті змієїда впізнають по білому забарвленню нижніх боків та довгим крилам, махове пір’я у нього розчепірене, як пальці, і нагадує орлине. Незважаючи на грізну назву, птах цей досить лякливий, при найменшій небезпеці одразу тікає, а не намагається битися чи опиратися.
Єдині, з ким змієїд бореться хоробро – це вужі, гадюки, мідянки та інші рептилії. Дивовижну здатність цієї істоти полювати описував ще відомий зоолог Альфред Брем: “При нападі діє розважливо, тому змії нічого не можуть птахові заподіяти. Блискавично падає зверху на гадюку, однією лапою притискає до землі голову, другою – спину, б’є крилами. Водночас перекушує сухожилля позаду голови. Кілька секунд – і змія вже не здатна опиратися, а птах починає неквапно снідати”. До речі, апетит у змієїда теж вражаючий. За словами Брема, один птах у неволі за декілька ранкових годин встиг з’їсти 3-х великих змій, одна з яких була з метр завдовжки.
Де живе змієїд?
Це дуже потайливе створіння, гніздиться у найбільш віддалених від людського житла ділянках лісу, але обов’язково – з галявинами та болотами, аби було, де полювати. Непогано виловлює гадюк із води: струмків, маленьких річок та озер, допомагають гострі кігті. Гнізда робить маленькі, вистілкою слугують зелені гілочки та зміїна луска. Цікаво, що дорослий птах навіть повністю не вміщується, то хвоста видно, то голову, але цим істота не переймається.
“На Дніпропетровщині змієїди водяться тільки в Самарському бору, – розповів журналістам видання “Днепр Вечерний” голова обласної організації Української спілки охорони птахів Петро Чегорка, – щоправда, за останні 5-6 років гнізд дослідники не бачили. Але це птах дуже обережний, тому можна припустити, що не знайшли, бо добре ховається. Місцевість там зручна для змієїдів – піщаний грунт, завжди знайдеться здобич”.
Ще крачуна можна впізнати за голосом, але тільки в шлюбний період. Самець приваблює самку трелями, які нагадують гру на флейті. А от самки вокальними здібностями похвалитися не можуть.
Як годують пташенят?
Це окрема історія, навряд чи варта уваги дітей, але ж від фактів ніде дітися. Батьки приносять змію, частково її проковтнувши, а пташеня витягує здобич за хвоста. Певне, це для птахів боляче, бо тіло виходить лускою назад. Тягти малеча може до 10 хвилин, залежно від розмірів гадюки. А вже по завершенню процесу пташеня намагається саме проковтнути здобич, що забирає не менше, ніж півгодини.
Чому почали зникати змієїди?
Вчені називають декілька причин, найголовніша – низькі репродуктивні здібності. За сезон подружжя піднімає на крило тільки одне пташеня. Негативно впливає на розвиток популяції й знищення лісів, полювання браконьєрів. Значно поменшало на землях Дніпропетровщини гадюк та інших змій, тож прохарчуватися змієїдам стало набагато складніше. Щоб захистити цих рідкісних птахів, у місцях їх перебування заборонено вирубати ліс та палити суху траву.
Станом на 2024 рік в Європі нараховується від 7000 до 9000 пар змієїдів, скільки з цієї кількості припадає на територію України і, зокрема, на Дніпропетровщину, точних цифр немає. Цих птахів внесли до своїх Червоних книг у Польщі, Білорусі, країнах Балтії, Росії, так що є шанси зберегти цих корисних створінь у природі. Хоча б заради того, що від раптового збільшення популяції змій у майбутньому теж ніхто не застрахований. А боротися з ними мають професіонали, хай навіть із пташиного війська.