Україна з її багатими пасовищами та гарними погодними умовами для випасу скоту мала б пишатися молочними ріками, однак цього не трапляється. Ще у 2012 році аналітики відзначили дефіцит молока високої якості, хоча попит на товар зберігався дуже високий. Змінити ситуацію з обладнанням та можливостями старих ферм було нереально, відтак уряд та ентузіасти почали працювати над проєктом сучасної інноваційної молочної ферми сімейного типу. Перший такий комплекс на 120 корів відкрили в селі Олександрівка Покровського району ще восени 2012 року. А в першому півріччі 2013 року додалася друга лінія на 60 голів. Як показала практика, таке нововведення зрушило з місця величезний пласт змін по всій Україні. Далі на dnepr.name.
Які надії покладалися?
Нова ферма створювалася, як сучасний виробничо-навчальний комплекс, де мали навчати всіх охочих долучитися до роботи за сучасними технологіями. Вона належала підприємству “Молочарське”, створенному об’єднанням сільськогосподарських кооперативів в Дніпропетровській області “Господар”. Першу партію корів голштинської породи закупили в Австрії, придбали також необхідне обладнання: силосопакувальну машину, 3 комбайни, 5 тракторів, 8 косилок. З коштами допомогла Канадська агенція міжнародного розвитку.
Виробнича потужність склала 540 тонн молока на рік, це стало реальним, завдяки запровадженій автоматизованій системі, котра доїла та годувала, прибирання теж механізували. В 2012 році, на відкриття інноваційної ферми прибули представники відомих європейських компаній, зокрема, “Данон Україна”, “Хейфер Інтернешнл”. Експерти позитивно оцінили всі нововведення і висловили думку, що в Україні з’являться нові господарства, які візьмуть приклад. Що в майбутньому позитивно позначиться на економіці країни.
Популярність сімейних молочних ферм
Організатори зробили ставку на малі господарства: від 5 до 10 корів, за якими б доглядали селянські родини. На 2024 рік Дніпропетровщині нараховується 14 молочних обслуговуючих кооперативів, серед яких найбільшим залишається “Світанок Олександрівки” – 209 індивідуальних селянських господарств. Об’єднав близько 100 власників молочний кооператив “Добробут Андріївки”, розташований в сусідньому з Олександрівкою селі. Ще малі молочні ферми з’явилися в Новомосковському, Покровському, Апостолівському районах. За кількістю учасників проєкту на першому місці залишається Хмельниччина: 37 господарств молочного напрямку. Але Дніпропетровщина теж поволі нарощує непогані темпи.
Велику популярність проєкту та позитивний досвід першої ферми в Олександрівці аналітики пояснюють тим, що подібна форма господарювання зручніша та ближча українцям. Вона була розповсюджена до сумнозвісної більшовицької колективізації, тож йдеться, скоріше, про відродження втраченого колись досвіду, ніж впровадження нового. Надихає й приклад європейців: 85% всіх ферм Євросоюзу – сімейного типу.
Як позначилася на проєкті російсько-українська війна?
З початком російського вторгнення ціни на молоко впали, молокозаводи не хотіли його брати. Фермери почали потерпати від збитків, бо корів на паузу не поставити, їх треба постійно доїти та годувати, а тут ще й дефіцит палива дався взнаки. На це нарікала влітку 2022 року операційний директор проєкту “Сімейні молочні ферми” Людмила Іващук.
Представники проєкту домовлялися з підприємствами, консультували фермерів, допомагали з бізнес-планами, тому сімейні молочні ферми втрималися на ринку. Поступово молокозаводи відновили обсяги приймання молока, за виключенням Миколаївського, котрий був зруйнований. Суттєву підтримку зерном і кукурудзою надало агентство США з міжнародного розвитку. Поки що діяльність господарств зосередили в західних областях, без розширення, але перша інноваційна молочна ферма в Олександрівці продовжує утримувати непогані позиції. На початок 2024 року до проєкту долучилося 164 сімейні молочні ферми з 12 регіонів України, помітно активізувалася Дніпропетровщина. Керівники проєкту вважають головною задачею зберегти те, що вже вдалося досягти, чимало фермерів почали збільшувати власну переробку молока, виробляти молочні продукти на продаж.
Важливо, що попит на такі товари не лише зберігається, а й зростає. “Сімейні молочні ферми” фінансуються за рахунок програми ПРООН, грантів від Швеції та Канади, приватних інвесторів, європейських компаній. Кошти здебільшого витрачаються на обладнання та годування скота, господарі відзначають, що суттєво зросли річні надої. Так що досвід фермерів з Олександрівки можна вважати не лише вдалим, а й прогресивним, котрий дав поштовх до нових успіхів та розробок не лише в Дніпропетровщині, а й по всій Україні.