Відкриття у медичній галузі врятували мільйони життів, історія налічує чимало розробок, які дали шанс на повноцінне життя багатьом людям. Недарма відкриття у медицині відносять до найвпливовіших у світі. Але цей процес потребує досліджень, тестувань, а згодом – пильної уваги при виготовленні препаратів. Цим опікуються сотні фармацевтичних компаній світу. За радянських часів ліки виготовляли сотні фармацевтичних фабрик країни, одне з таких підприємств – “Дніпрофарм” розташовувалося у Дніпрі на проспекті Яворницького, 12, неподалік від обласної лікарні імені Мечникова. Підприємство припинило існування, але варто таки згадати його історію, бо починається вона з дореволюційного Катеринослава. Далі на dnepr.name.
Створення бактеріологічного інституту у Катеринославі
Для початку варто згадати, що на початку 20 століття Російська імперія за рівнем захворюваності та смертності посідала одне перших місць серед європейських країн. Кишкові інфекції, паразитарні хвороби, віспа, малярія, навіть випадки чуми – все це спричинювало жахливі епідемії. Перша у країні земська санітарна організація була створена у 1882 році у Херсонській губернії, у Катеринославській – у 1886 році. Катеринославська складалася з санітарного бюро, санітарно-бактеріологічних лабораторій і навіть бактеріологічного інституту. Останній заклад був новинкою для тих часів. За кошти земства купували дезінфекційні засоби та ліки, лікарі брали участь у губернських з’їздах медиків та засіданнях губернської санітарної ради.
Медики швидко розібралися, що кишкові інфекції спричинює брудна вода, ту, що подавалася з Дніпра, майже не очищували. Про це неодноразово докладали вищому керівництву, і поступово у губернському центрі почали приділяти увагу створенню належної каналізаційної системи та очищенню води. Але цього було замало. Бракувало бактеріологічних препаратів, зокрема лікувальних сироваток. Так у 1897 році у Катеринославі зусиллями губернського земства було створено бактеріологічний інститут. Ініціатором проєкту став голова Катеринославської губернської земської управи Михайло Родзянко.
Будні бактеріологічного інституту Катеринослава
Цей заклад ще називали Пастерівським інститутом, який діяв при Катеринославській губернській міській лікарні. Там проводили різноманітні дослідження, виготовляли різноманітні сироватки та вакцини. Паралельно вели прийом мешканців у відділенні щеплення, де працювали лікарі й фельдшери. Найбільше постраждалих були вражені вірусом сказу, тому цьому напрямку роботи приділяли найбільше уваги. У 1907 році у Катеринославі діагностували та прищепили від різних хвороб 916 пацієнтів, у 1908 році їхня кількість зросла до 1008. Коли почалася Перша світова війна, нагальною потребою для країни стало виробництво вакцин проти холери, віспи, туберкульозу, дизентерії, антирабічних розчинів. У 1916 році до бактеріологічного інституту Катеринослава приїхали працювати такі видатні епідеміологи країни, як Лев Громашевський і Лев Падлевський, які й очолили роботу закладу.
Активна робота дослідників не припинялася до Другої світової війни. Зусилля цих вчених допомогли врятувати не одну сотню життів не лише у Катеринославі, а й в усій губернії. Коли почалася Друга світова війна, обладнання і працівників евакуювали до Ставрополя, де вони продовжували роботу. Після звільнення Дніпропетровська у 1943 році дослідники повернулися додому. По завершенню війни уряд країни вирішив приділити особливу увагу новітнім розробкам фармацевтичних препаратів. Науковців перевели до інших дослідницьких інститутів, а на базі закладу створили Дніпропетровський завод бактеріологічних препаратів, відомий у місті як “Дніпрофарм”.
Що виготовляли у “Дніпрофарм”?
У 1965 році з’явилися у фармацевтичній промисловості нові ліки, зокрема такі діуретики, як сечовина для ін’єкцій, маніт та кокарбоксилаза. Їх виготовляли і у “Дніпрофармі”. Сечовину використовували у терапії, маніт допомагав боротися з високим внутрішньочерепним тиском, а кокарбоксилаза покращувала обмінні процеси в організмі. Випускали також гамма-глобулін, імуноглобулін, протеїн та альбумін, необхідні для підвищення імунного захисту організму, лікування різноманітних хвороб. Зросло виробництво й інших кров’яних препаратів, які попередньо проходили ретельне дослідження й тестування.
Виконували замовлення на аглютинуючі сироватки та діагностикуми, потрібні для виявлення різних інфекційних хвороб. З кінця 20 до початку 21 століття “Дніпрофарм” залишався фактично єдиним виробником в Україні високоефективних препаратів для лікування серцево-судинних, кишкових інфекційних та імунних захворювань. Колишні працівники закладу згадували, що виготовляли також біоспорин, тимоген, церебрал – для лікування паралічу, субалін – від шлунково-кишкових захворювань, сукрім – для лікування недоношених дітей. Підприємство випускало не лише таблетки, а й ін’єкційні розчини, ліофілізовані форми в ампулах та пляшках. Реалізовували продукцію гуртом.
Віяння нових часів
Після розпаду Радянського Союзу підприємство реорганізували у ВАТ “Дніпрофарм”, яке потроху продовжувало роботу. Але у жовтні 2008 року у місцевих газетах з’явилися повідомлення про рейдерське захоплення підприємства. Висловлювали припущення, що до справи причетний високий міліційний чин, який відповідав за забезпечення громадської безпеки в області. У рейдерстві звинуватили фірму “Крок”. Причиною стало навіть не підприємство, а земля, адже місце у центрі Дніпра вважалося ласим шматочком. Далі тему не розвивали, але чомусь ця ділянка так і не була використана.
Принаймні протягом кількох років покинутий будинок поволі руйнувався. Туди навідувалися краєзнавці і журналісти, фіксуючи результати рейдерського захоплення. У підземному сховищі препаратів збереглися навіть запаси ліків, полиці заповнені товаром з написами: “Пірацетам”, “Мікробіологічний аналіз”, “Маніт”, “Новокаїн”, “Натрій хлорид”, “Амінокапронова кислота” та багато інших. А на подвір’ї продовжували руйнуватися покинуті машини, бокси та холодильники. Картина нагадує Чорнобиль.
Швидкі відповіді на складні питання
Підприємство визнали банкрутом, воно припинило існування. Але ще раніше, у листопаді 2008 року на пресконференції, присвяченій ринку лікарських засобів Дніпропетровської області спробував пояснити ситуацію тодішній завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Дніпропетровської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор Віталій Мамчур. Він заявив, що назвати фабрикою “Дніпрофарм” складно, сучасний ринок вимагає більш складних препаратів, які вона робити не може. Але виготовляти їх здатні інші компанії, тож немає сенсу утримувати збиткове підприємство. Українська фармакологія здатна створювати комбіновані препарати, а не розробляти нові, бо це дуже великі витрати. Але як показав час, продукція і таких фабрик теж мала б своїх покупців. Однак ту помилку вже не виправити.
У повільному небутті
На думку архітекторів та істориків, зберегти такий будинок все ж таки було б варто. Адже зведений він у стилі катеринославського модернізму, таких у Дніпрі майже не збереглося. І немає у місті аналогічного медзакладу з такою ж довгою історією. Якби реставрувати будинок, то був би приклад того, якими були фармзаводи минулого століття, тим більше, що залишилися старі запаси, пляшки та колби. Але, на жаль, майже половину головного корпусу знищила пожежа. Оскільки з 2010 року будинок спорожнів, причини так і залишилися невідомими. Так що відновити будівлю дуже складно, вимагає неабияких коштів, і навряд чи знайдуться на це інвестори. Ну, а питання “Навіщо було захоплювати, якщо не користуватися?” так і залишилося відкритим з того вирішального для “Дніпрофарма” 2006 року.