Дніпропетровщина відновлює свою геологічну розвідку у напрямку родовищ на сланцевий газ – так останні роки міська влада піднімає питання щодо видобування цього виду газу по всій області. Проте, на головну проблему видобування газу сланцю вказують експерти-екологи – таке рішення може сильно нашкодити навколишньому середовищу не тільки області, а також викликати зникнення назавжди джерел питної води в звичайних селищах та містечках. Про проблеми видобування сланцевого газу на Дніпропетровщині читайте далі на dnepr.name.
Проте влада тривалий час наголошувала на тому, що рішення про видобуток газу ще остаточно не ухвалено, родовища сланцевого газу поки будуть лише досліджуватися. Тож, родовища цього газу для видобутку будуть шукати на територіях одразу декількох районів Дніпропетровщини. Про їхню наявність стало відомим ще понад 30 років тому, проте тодішня розробка щодо його видобутку вважалася марною. Міські депутати ще в 2012 році законодавчо погодили, аби «Надри України» отримали дозвіл на користування цими територіями, де будуть проводитися спеціальні аналізи.
Інвестиції у розвиток добування сланцевого газу
Дніпропетровська область неодноразово отримувала численні інвестиції у розвиток досліджень родовищ газу сланцю на території області, їхня загальна сума складала більше сотень мільйонів гривень, кошти розраховувались в обласній адміністрації. Проте, можливо, головною проблемою зупинки майбутніх досліджень родовищ є кризисні ситуації в країні та численні протести громадських активістів. Вони, від лиця природозахисних організацій, били на сполох про зворотній ефект такого видобування – економічне зростання може не перекреслити незворотні втрати екології Дніпропетровщини.
Вчені з області видобування сланцевого газу настерігали – обласні родовища корисної копалини знаходяться у небезпечній зоні сейсмічної активності, адже вони на межах таких платформ, як «Український щит» та «Дніпровсько-Донецька западина», тому із точністю спрогнозувати усі наслідки активного видобування газу просто неможливо. Окрім цього, невідомою стороною видобування є й процес використання хімічних реактивів – вони використовуються для витіснення газу, а ось способу очищення тієї води з піском в нашому регіоні не передбачена.
Поки в області не створені всі умови для видобування сланцевого газу – відсутня необхідна кількість резервуарів, в яких буде зберігатися тривалий час відпрацьована вода, а самі резервуари мають бути облаштовані за методичними правилами. Не передбачені й запобіжні заходи, аби не допустити технологічних (екологічних) аварій – так, балки мають бути міцними і зведеними відповідним чином, аби резервуари не прорвались, адже це може дуже нашкодити екологічній ситуації в області – так, схожа ситуація вже була в Кривому Розі, де балка Свистунова призвела до забруднення джерельних вод та поширення ареалу більше 50-ти кілометрів від забрудника.
Видобування сланцевого газу може призвести й до проблем з питною водою
Так, геологічна будова таких газопроводів є небезпечною на прикладі Катеринославської газоносної площі – це не сланець, а ущільнений піщаник, тож застосовувати гідроударні технології не є гарною ідеєю. Буде відбуватись змішування джерел прісної й мінералізованої води, а в результаті будуть непридатні для пиття води для навколишніх селищ та містечок.
Дніпропетровщина за даними 2012 року споживає до 7 мільярдів кубічних метрів газу, а обсяг його видобування в області складає менше, ніж в 17 разів. Дніпропетровська область має великі родовища сланцевого газу, тож область могла б забезпечувати усю країну необхідною корисною копалиною, на прикладі багатьох європейських країн, проте використання сьогоденних технологій сильно зашкодить екологічному стану території, тож проблема із видобуванням не вирішена вже багато років.
