Дніпропетровщина — красивий регіон, багатий на корисні копалини, рослини, що занесені до червоної книги. В різні століття й роки існування регіон переживав бойові дії, війни в усіх її проявах. Географічне розташування Дніпропетровщини (Катеринославщини) мало важливий вплив на протікання бойових дій. Далі на dnepr.name.
Географія регіону
Дніпропетровщина розташувалася в південно-східній частині країни на берегах середньої течії Дніпра. Річка Дніпро перетинає область і ділить її на 2 частини. Усі річки належать до рівнинного типу й наповнюються дощами й талими водами. Регіон вважається найвантажонапруженішим в країні, має багато автодоріг.
В області переважає рівнинний рельєф. Правий берег — височина, що переходить у низовину. Лівобережжя представлене Придніпровською низовиною. Область має мало лісів, їх лише 6%. Більшість насаджень штучні, а з природних є лише соснові бори лівого берега Самари.
Вплив місцевості Дніпропетровщини на бойові дії в минулому
Оскільки регіон має зручне місце розташування і через місто Катеринослав (Дніпро) протікає річка Дніпро, то, звісно, вона була важливим природним бар’єром, перешкодою. В різні періоди революцій та воєнних дій визначали тактики наступу та оборони, враховуючи розташування таких перешкод в області. Річки, притоки, сам рельєф місцевості, різні природні перешкоди використовувалися, щоб облаштовувати оборонні лінії, які перешкоджали просуванню ворожим солдатам.
Ландшафт регіону — степова зона. Цей момент також мав суттєвий вплив на перехід військ та стратегічні рішення. Правобережжя Дніпра займає Придніпровська височина, що обривається до долини Дніпра крутим виступом. Її поверхню розчленували глибокі долини річок, балки та яри, що при використовувалось в плануванні.
В час, коли селяни втікали, а в панських господах не вистачало робочих рук, у 1635 році було вирішено встановити фортецю біля Кодацького порога. 16 травня 1648 року в урочищі Княжі Байраки (село Жовтоолександрівка) була перша битва, де перемогу отримали українські війська, а того ж року фортеця капітулювала. Також посилили охорону судноплавства по річці Дніпро, бо річка — природний захист. Такі рубежі були зручними для стійкої оборони, як шляхи сполучення, транспортування вантажів, орієнтири.
Важливо те, що в регіоні є заплави та долини, так форсування річки ускладнювалось, бо треба долати заболочені заплави. Велика їх ширина завжди сповільнювала темп просування ворога. Якщо вони довго були на воді, то ставали мішенню для вогневого ураження.
Також розвиток промисловості та наявність транспортних комунікацій, багато доріг та залізничне сполучення в Першу світову війну та Другу світову війну, робили Дніпропетровську область стратегічно важливим регіоном, а це своєю чергою впливало на розміщення військ та ведення бойових операцій.
В минулому мережа доріг регіону впливала на вибір маршруту та напрямків удару. Перехрестя доріг та вигони війська використовували для орієнтування на місцевості. Ґрунтові дороги допомагали в будівництві фортифікацій та опорних пунктів. Також ускладнювали бої лісові насадження.
Сучасність і бойові дії
Небезпека для регіону дуже велика, фронт огортає його з трьох сторін. Кожен день та ніч містян лякають обстріли та дрони. Наші військові стримують спроби російської армії захопити ще частини української землі. Військові знають свою роботу, фізичні та природні ресурси місцевості, вміють їх використати собі на користь.
Варто пам`ятати, що великою є проблема замінування природних територій області. Це призводить до забруднення ґрунтів області важкими металами й робить місцевість непридатною для сільськогосподарських робіт й швидкого просування.
