На Дніпропетровщині є кілька екобудинків із соломи. Архітектори продумали кожну дрібницю проєкту, тож вони не горять і швидко будуються, а подав ідею такого незвичного будинку винахідник із Дніпра. Про незвичайне будівництво розповімо детальніше. Далі на dnepr.name.
Ідея будівництва
Автором незвичайного проєкту для екобудинку став винахідник Артем Рижков. Він розповів, що сама ідея не нова, адже будівництво еко-будинків давно практикується закордоном, хоча в Україні почало набирати популярність тільки 2015 року.
При цьому в Україні щорічно спалюють 40 мільйонів тонн соломи. Архітектор же вирішив додати до неї дерево і глину, щоб побудувати сучасний будинок.
Будівництво почалося у 2012 році, але так і не було закінчено. Будинок будували для двох місцевих сімей, але з часом у них виникли матеріальні труднощі, а споруда так і залишилася незавершеною. Є каркаси будинків без обладнання всередині.
Процес будівництва екобудинків із соломи
Будинки планували зробити з блоків пресованої соломи, які скріплюються між собою за допомогою клею. Головною перевагою пресованої соломи є дивовижне енергозбереження, тому можна значно скоротити витрати на опалення такого житла.
Блоки з пресованої соломи заввишки 40 сантиметрів зберігають тепло, як цегляна стіна завтовшки 3 метри. Таким чином, опалити великий будинок коштує приблизно так само, як однокімнатну квартиру.
Щоб будинок із соломи не загорівся, автори проєкту придумали обштукатурювати блоки вапном і піском. Таким чином, вони можуть витримати вплив вогню протягом години.
Протягом будівництва інженери навіть провели експеримент: на панель будинку направили пальник і залишили. До соломи вогонь дістався тільки через годину безперервної дії пальника, і солома почала тліти, а не горіти.
На будівництво екологічно чистого житла з соломи йде всього 21 день, при цьому за вказаний період можна побудувати будинок у 150 м².
Переваги та недоліки екобудинків із соломи
Один з архітекторів, який також працював над цікавим проєктом, мешкає в екобудинку з 2014 року, тож добре знає про переваги й недоліки незвичних екобудинків.
Серед переваг винахідник відмітив комфорт та хорошу теплоізоляцію, адже в будинку можна розмістити піч на дровах для приготування їжі і того тепла, що вона дає, достатньо для обігріву будинку.
З недоліків можна відзначити складність проєкту, адже архітектура має бути прорахована на етапі ескізу. Також будівельники найчастіше не знають технології будівництва, тому за ними необхідно постійно стежити.
Екобудинки, побудовані за новими технологіями, довго стоять. У 2018 році найстарішому з них виповнився столітній ювілей.
Побудувати екобудинок із соломи – досить бюджетний варіант, адже готовий будинок коштуватиме приблизно 350 доларів за метр квадратний. Всередині будівельники легко зможуть зробити всі комунікації: проводку, воду, газ.
Але потрібно пам’ятати, що будувати екобудинки найкраще в період з травня по жовтень. Взимку це робити складніше і дорожче.
Екобудинок на випадок енергетичного апокаліпсису
Варто зазначити, що Артем Рижков – не єдиний винахідник на Дніпропетровщині. Так, підприємець В’ячеслав Горобець зміг побудувати для себе будинок з очерету і глини на випадок енергетичного апокаліпсису. Такому житлу не страшні відключення газу чи електроенергії, воно повністю автономне.
Електрика, гаряча вода та опалення надходять у будинок завдяки енергії сонця і вітру. Стіни будівлі виготовлені з глини, а дах – з одеського очерету. Газ у будинку подається з балонів, а воду можна набирати зі свердловини.
Щоб звести незвичайну садибу, у підприємця пішло два роки і близько 30 тисяч доларів.
Проєкт для побудови екологічно чистого будинку чоловік знайшов в інтернеті, а розпочавши будівництво, модернізував ідею, замінивши звичні будівельні матеріали.
Для своїх цілей дніпрянин знайшов архітектора, яка спеціалізується на енергоефективних проєктах. Коли були готові креслення будинку зі звичних матеріалів, він просто замінив їх на місцеві природні та підлаштував під свої потреби.
Побудували екобудинок у селищі Ігрень за 15 кілометрів від центру Дніпра. На вигляд садиба нагадує заміський комплекс для відпочинку, але стилізований під українське обійстя XVIII століття.
Господар незвичайного екожитла розповів, що підійшов до проєкту ґрунтовно, тож вирішив поекспериментувати і звів госпбудівлю із соломи та очерету.
Але навіть це не врятувало його від помилок, які виявлялися вже в процесі роботи. Внаслідок нестачі знань конструкція будівлі в підсумку злегка деформувалася. Провівши роботу над помилками, підприємець взявся за будівництво основного житла.
Садибу на 100 метрів квадратних побудовано з урахуванням подачі світла: з найбільш сонячного боку розташовано вісім сонячних батарей, зі ще одного – встановлено панорамні вікна та двері, завдяки яким взимку в будинку світло та затишно.
Відваги на даху допомагають ховатися від прямого впливу ультрафіолету влітку.
Всередині будинку, в невеликій кімнаті, є твердопаливний котел, бак для гарячої води, яку нагрівають сонячні колектори, і тепловий колектор для опалення.
Для додаткового затишку винахідник додав підлоги з підігрівом, при цьому взимку можна додатково опалювати житло традиційною дров’яною піччю, яку збудували у вітальні.
Щоб відтворити дух XVIII століття, дніпрянин шукав на барахолках старовинні картини, столи, стільці, двері та навіть ручки до них. У вітальні він додав кілька старовинних полотен, а під стелею як люстра красується старе колесо від воза.
Перед тим як зайнятися будівництвом власного будинку, В’ячеслав Горобець п’ять років подорожував Україною, встиг відвідати десятки занедбаних сіл. Там він вивчив принцип побудови старовинних будинків і матеріали, щоб потім створити сучасну садибу.
