Навколо вода: греблі та водосховища Дніпра та регіону

Вода – одне з багатств, що дісталося людині від природи. Лише рідко буває те щоб ці ресурси були розподілені територією будь-якої країни рівномірно. Україна – не виняток. Для боротьби з такою несправедливістю й вигадали водосховища. І деякі з них перебувають у Дніпрі та області. Далі на dnepr.name.

Приборкання стихії

Перші сто років свого існування Катеринослав страждав від повеней, коли Дніпро виходив з берегів. З певною періодичністю вода прямувала до міста, викликаючи руйнування та пошкодження будівель, а також нерідко призводячи до людських жертв. Місце, де тепер розташований ринок Озерка, раніше називалося Болотяною площею, бо регулярно затоплювалося водами Дніпра. Міська влада в міру сил боролася з паводками, але здебільшого безуспішно. Зливові каналізації та системи дренажу не могли впоратися зі стихією. Питання вдалося закрити лише коли було запущено ДніпроГЕС. Гребля – добрий засіб проти повеней. І не тільки.

Навіщо потрібні водосховища?

Деякі місцевості рясніють водними ресурсами. В інших, навпаки, відчувається їхній недолік. Рівень річок до того ж має властивість змінюватися в залежності від сезону, а це погано позначається на господарській діяльності. У XX столітті цю проблему вирішили за допомогою штучних водоймищ. Водосховища можуть бути різної ємності. У більшості випадків вони вміщують понад мільйон кубічних метрів води. Виходить таке озеро пристойних розмірів.

Водосховища зазвичай включають в себе три складові частини.

Перша – озерна частина. Це зона, яка примикає до греблі і йде вгору за течією на досить великі відстані (до 150 км). Це найглибша частина водосховища незалежно від рівня води. Швидкість течії на цій ділянці досить низька.

Озерно-річкова частина. Середня ділянка водосховища. Зазвичай тут глибина невелика. Судноплавство може здійснюватися лише спеціальними трасами. На цій ділянці течія вже сильніша.

Річкова частина. Навіть при відчутному підйомі рівня води ця ділянка є дрібною водоймою. Швидкість течії тут вища, ніж на двох попередніх ділянках.

Достатні запаси прісної води – це питання державної безпеки. Це означає, що населення, довкілля та економіка країни будуть забезпечені водою у будь-яких природних чи соціальних умовах. На території Дніпропетровської області є кілька таких стратегічних об’єктів.

Дніпровське водосховище

Розташовується у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Його довжина складає 129 км, максимальна ширина – 7 км. Гранітні пороги, які на цій ділянці річки розтягнулися на десятки кілометрів, ускладнювали судноплавство. Після будівництва ДніпроГЕСу та створення водосховища цю проблему було вирішено. Одночасно з цим було вирішено проблему підтоплення земель та появи мілководних ділянок. Води сховища використовуються для потреб енергетики, народного господарства, рибного господарства, а також для постачання господарської та питної води ряду міст Дніпропетровської області.

Кам’янське водосховище

Його почали заповнювати водою у першій половині 60-х років минулого століття. Робили це поступово, треба було виселити людей із зони затоплення. За словами старожилів, спочатку дном майбутнього водосховища пройшла бригада лісорубів. Вони спиляли цінні породи дерев. Коли почала прибувати вода, виявилося, що на дні водосховища був давній цвинтар, бо на поверхню випливли труни та людські останки.

Гребля, що утворює водосховище, має довжину 35 км, що робить її однією з найбільших у світі. Завдяки греблі з’явилося автомобільне та залізничне сполучення з лівим берегом Кам’янського. Цей факт визначив напрямок розвитку та забудови міста.

Карачунівське водосховище

Початок будівництва цього водосховища датується 1930 роком. А причиною його створення стала побудова Криворізького металургійного заводу, для роботи якого була потрібна величезна кількість води. Закінчували зводити водосховище вже після війни.

Довжина водосховища 35 км, максимальна ширина – три кілометри. Уздовж берегів розташовані лісові насадження, турбази та бази відпочинку. Водосховище є головним джерелом для постачання питної води жителям Кривого Рогу. Також з його допомогою функціонують підприємства народного господарства та рибного промислу.

Каховське водосховище

Є одним із символів Нікополя. Це водосховище стало одним з тих об’єктів, які започаткували період, відомий під назвою «сталінський план перебудови природи». Водосховище планували головним чином для отримання додаткової електроенергії та підвищення врожайності на полях.

Створення водосховища – це трагедія для всього живого, що мешкає в його межах. За спогадами місцевих жителів, у міру наповнення долини водою, звірі бігли звідти стадами, а птахи довго кружляли над водою у пошуках своїх гнізд. Було затоплено приблизно 90 населених пунктів, сотні тисяч гектарів родючих земель, скіфські кургани, територію Запорізької Січі.

Олександр Довженко казав про Каховське водосховище «нове море – нове горе». Проте сьогодні водосховище живить своїми водами весь південь України.

Красинське водосховище

Розташоване у Криворізькому районі. Було збудовано у 1962 році. Вміщує 52 мільйони кубометрів води.

Водосховище використовується для зрошення полів. Але його головна функціональна особливість у тому, що водосховище є одним із приймачів для очищення води. Далі вода по ланцюжку надходить у Каховське водосховище.

Зеленодольське водосховище

Водойма розташована на території міста Зеленодольськ у Криворізькому районі. Максимальна глибина – п’ять метрів. Зустрічаються ями до 10 метрів завглибшки.

Це одне з небагатьох водосховищ у нашому списку, яке використовується не для постачання людей водою і не для зрошення полів. Головне призначення водосховища – охолодження Криворізької ТЕС. Сама ТЕС, окрім енергетичної потужності, відома тим, що є одним із десяти найбільших промислових об’єктів України, які найгірше відбиваються на стані навколишнього середовища.

Кресівське водосховище

Було збудовано у 1929 році. Крес означає Криворізька районна електростанція. Водосховище невелике за розмірами, всього два квадратні кілометри. Воно будувалося для отримання води для технічних потреб. Під час Другої світової війни німецькі війська планували використати водосховище для затоплення Кривого Рогу. Завадив реалізувати ці плани радянський спеціальний загін.

Сьогодні узбережжя водойми забудоване житловими кварталами, а через греблю проходить автомобільна дорога.

Саксаганське водосховище

До 2016 року називалося Дзержинське. Водосховище розташоване у центральній частині Кривого Рогу, в нижній течії річки Саксагань. Як у випадку з Кресівським та Зеленодольським водосховищами, вода використовується лише з технічною метою.

Гребля була споруджена в 1957 році для того, щоб Саксаганський дериваційний тунель, де добувався залізняк, зміг наповнюватися водою.

Get in Touch