В будь-яку пору року і в різні часи люди замислюються про відпочинок. Дуже цікаво те, що понад 100 років тому дніпряни також думали, де б гарно провести час, але вибір тоді в людей був не дуже великий. В статті розкажемо про те, як відпочивали люди в Дніпрі, коли культура відпочинку тільки зароджувалася. Далі на dnepr.name.
Катання на роликових ковзанах
У 1910 році в місцевій газеті “Придніпровський край” було оголошення про відкриття в Катеринославі (Дніпро) модного спорту роликових ковзанів, який назвали “Скейтинг-рінк”. В місті збудували відкрите приміщення, яке нагадувало ковзанку. Якийсь Добролюбов, скоріш за все, купець, облаштував спеціальний асфальтний трек для катання на роликах. Ця розвага дуже полюбилася людям, бо було весело й цікаво.
В кінці того ж року відкрили другий “Скейтинг-рінк” у Міському саду (парк імені Лазаря Глоби). Він зразу ж став популярним й туди навіть приходили поважні мешканці міста, міський голова, власники заводів та магазинів. Це було найпопулярніше місце відпочинку для всіх людей. Там не тільки катались, а й проводили концерти, бал-маскарад, танцювальні вечори.
Виїзд за місто
На початку XIX століття, коли приходило тепло, жителі Катеринослава виїжджали на дачі. В ті часи мати дачі могли одиниці й це були лише заможні мешканці. Прості люди з робітничими професіями відпочивали на природі або ж у власному дворі. Пізніше дачні поселення масово почали з`являтися навколо міста.
Також було організовано платні купелі, хоча містяни знали де можна купатися безкоштовно у віддалених місцях. Раніше чоловіки купалися в шортах до коліна і в майці, а жінки в спеціальних купальних сорочках. Заможні люди ходили до платних купалень, а бідні верстви населення відпочивали в місцях для робітничого класу. Тут купались як хотіли й вдягали хто що хоче.
Катання на ковзанах
Взимку також улюбленим заняттям жителів Катеринослава була ковзанка на озері Технічного саду. Відвідувачів розважав військовий оркестр, а один раз навіть провели змагання ковзанярів. У радянські часи популярним місцем людей була і штучна ковзанка у парку Шевченка. Її робили тільки на зимовий період, а коли ставало тепло — прибирали.
Льодовий Палац спорту “Метеор”
Культовим місцем відпочинку стала ковзанка у льодовому Палаці спорту “Метеор”, який відкрили у 1980 році. За облаштуванням та архітектурними рішеннями такий палац вважали унікальною спорудою. Там були дві льодові арени, спеціальні зали та стрілецький тир. Трансформування арени великої ковзанки давало можливості проводити крім спортивних змагань, великі театралізовані вистави, концерти та виставки. Ввечері у будні та на вихідних там відкривали масові катання на ковзанах для всіх охочих.
Унікальна ковзанка “Метеора” ще й тим, що, працювавши ще в радянські часи, функціонувала ще й в період незалежності України. У 2013 році льодовий Палац спорту “Метеор” закрили на реконструкцію, але її так і не почали через повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Походи в музей
У 1923 році поступово почало відроджуватись музейне життя. Жителі міста любили їх відвідувати, хоча в той час музеї перетворили на інструмент пропаганди. Було відкрито Художній музей, де дніпряни з задоволенням споглядали твори живопису, скульптури, графіки з колекцій націоналізованих приватних збірок. Такі культурні прогулянки дозволяли людям зануритися в минуле та цікаво провести час з однодумцями.
Читання книжок
У 1923 році почався активний розвиток бібліотечної галузі. В Дніпрі в той період нараховували 28 бібліотек, 6 яких були самостійними, та 22 при клубах. Містяни потребували нових знань, цікавих історій, захоплюючих романів, тобто нових книг. Бібліотеки були дуже популярними. Туди приходили люди всіх вікових категорій, щоб прочитати нову книжку, знайти для себе учасника якогось книжкового клубу чи просто посидіти в тиші.
Риболовля
Колись Дніпропетровський регіон вважався надзвичайно рибним краєм. Історики кажуть, що риби було так багато і вона була така величезна, що сьогодні в це майже ніхто не вірить. Любителі риболовлі вибиралися за місто, шукаючи для себе рибні місця, щоб посидіти з вудкою. Вихід до річки в самому місті був не всюди, тому рибалки намагалися поїхати трохи далі. Особливо полюбляли річку Самару, бо там було найзручніше закидати вудку. З деяких джерел відомо, що риби ловили багато і потім ділилися нею навіть з сусідами.
Екстремальний відпочинок
Як виявилось, мешканці Дніпра 100 років тому полюбляли й екстремальний відпочинок. В Мережі можна знайти різні світлини однієї з перших каруселей міста, яку тоді встановили в нинішньому парку Шевченка. Карусель нагадувала сучасні атракціони, де людину саджають у крісло чи кабінку та перевертають догори ногами.
Конструкція була виготовлена з дерева й на ній вміщалось до чотирьох пар людей. Працювала карусель за принципом вагів, коли одна кабінка підіймалась, то інша опускалась. Кабінку закріпляли так, що вона гойдалась у повітрі. Висота була кілька метрів над землею і гойдались відпочивальники сидячи на лаві. В той час з мінімальними розвагами люди отримували неперевершені відчуття й адреналін.
Щоб запустити карусель працівнику доводилося залазити на конструкцію й спочатку розгойдувати її руками. За кожною такою каруселлю закріпляли своїх працівників. Відпочивальники могли відірватись від землі навіть на 5-10 метрів і це залежало від конфігурації моделі. Ззовні атракціон мав вигляд страшної будови, бо лавки закріпляли до двох гострих “списів” і це все виглядало як конструкція зброї, а не розважальний атракціон.
Така карусель дісталась до Дніпра з за кордону у 1900 році й була дуже небезпечною, бо кріплення були не надійними й людина могла отримати травми. Існували й обмеження, бо дітям, худим, невисоким людям кататись не дозволяли. Ці правила ввели після того, як в Америці на такій же каруселі випав 7-річний хлопчик.
Розваги в парках і місцевих клубах
Вечорами світська публіка відпочивала в парках. Улюбленим місцем прогулянок був парк Шевченка. Там спорудили оранжереї, висадили фруктові дерева. У 1957 році до парку приєднали Монастирський острів, який став найпопулярнішим місцем дніпрян. Розширили парк пішохідним мостом та канатною дорогою.
Також в Катеринославі можна було відпочити в Англійському клубі, де проводили сімейні, танцювальні вечори, бал-маскарад. Ще мешканці міста любили театри або сінематограф, які стали пропонувати спеціальні програми. Наприклад, з видання “Руська правда” за 3 січня 1914 року можна дізнатися, що в будинку Хреннікова (готель “Україна”), відкрився новий кінотеатр “Палас”, де на 3-4 січня запланували показати картини “Ніч перед Різдвом”, “Під маскою блазня”, “Водяна дуель”.
Цікавим моментом було й те, що відпочинок в ті часи популяризували й в лікарнях. В “Руській правді” за 9 січня 1914 року було опубліковано інформацію, що 4 січня в колонії для психічно хворих при станції Ігрень влаштували безкоштовний спектакль. Поставили комедію Карпенко-Карого “Розумний і дурень”. Ролі виконували переважно лікарі колонії. На хворих вистава вплинула позитивно.
Також в Катеринославі просто любили пройтися красивими вуличками міста, розглядаючи людей та будинки. Такі променади влаштовували заможні люди, які не були обтяжені роботою чи домашнім господарством. Люди, які важко працювали, виходили на посиденьки до своїх прибудинкових територій, де зустрічалися з сусідами, говорили. Вони не хотіли гамірних компаній та натовпу.
