Дніпропетровщина – край із багатою історією та самобутньою культурою, який таїть у собі ще одну коштовність – неповторний світ флори та фауни. Проте, урбанізація, браконьєрство та інші чинники безжально його руйнують. Особливу тривогу викликають ті види, які опинилися на межі зникнення. Саме їм присвячена Червона книга України – неоціненний документ, що містить інформацію про тварин та рослини, які потребують захисту. Далі на dnepr.name.
У цій публікації ми здійснимо захопливу подорож сторінками Червоної книги, знайомлячись із рідкісними скарбами дніпровської природи, які знаходяться на межі зникнення. Ми дізнаємося, чим унікальні ці види, з якими загрозами вони стикаються, і які заходи вживаються для їхнього порятунку.
Від суворих степів до пишних лісів, від блакитних річок до тихих боліт – кожен куточок Дніпропетровщини береже свої таємниці. Давайте разом заглянемо в цей дивовижний світ і усвідомлюємо нашу відповідальність за його збереження.
Балабан: цар небес, що ширяє над Дніпропетровщиною
Балабан (Falco cherrug) – величний сокіл, що споконвіку панує в небесах над Дніпропетровщиною. На жаль, цей рідкісний вид, один із 37 видів соколів у світовій фауні, сьогодні перебуває під загрозою зникнення та занесений до Червоної книги України.
З розмахом крил до 125 см, балабан – один із найбільших соколів в Україні. Забарвлений він переважно в рудувато-бурі тони, з темними “вусами” з боків голови. Цей майстерний мисливець харчується в основному ховрахами, гризунами та птахами.
На Дніпропетровщині гніздиться не більше 1% української популяції балабанів. Переважне середовище проживання їх в степах та лісостепах, ці птахи відіграють важливу роль у регуляції чисельності гризунів.
Однак, розорювання степів, використання отрутохімікатів, браконьєрство та інші фактори безжально скорочують чисельність балабанів.
Важливо зазначити:
- Балабан – це не просто гарний птах, а й важливий елемент природного балансу;
- Збереження його популяції – це загальне завдання представників місцевої влади та мешканців області;
- Кожен з нас може зробити свій внесок у захист птахів, які перебувають на межі зникнення, дбайливо ставлячись до природи та підтримуючи природоохоронні ініціативи.
Ірис плямистий: майстер маскування під квітку
Серед 14 видів богомолів особливо виділяється Ірис плямистий. Ця хижа комаха, названа на честь своєї подібності з квіткою ірису, є справжнім майстром маскування. Ірис плямистий – це невелика комаха, довжина тіла якої становить 28-48 мм. Забарвлення його тіла, зелене з коричневими плямами, дозволяє йому зливатися з листям, чекаючи на видобуток, що нічого не підозрює.
Ірис плямистий – не просто гарне, а й рідкісне виробництво. На жаль, він занесений до Червоної книги України як вид, що знаходиться під загрозою зникнення.
У Дніпропетровській області цей вид може скорочуватися через втрату місць проживання. Якщо ви хочете побачити Іриса плямистого, то вам варто вирушити на прогулянку луками або болотами, де є спокійна вода.
Зелена ящірка: смарагдовий житель степів та лісів
Прикрашаючи схили пагорбів, ліси та степові простори, зелена ящірка (Lacerta viridis) зачаровує своїм смарагдовим вбранням. Цей вид, що належить до роду ящірок сімейства ящіркових, широко поширений у Південно-Східній Європі, але, на жаль, знаходиться під загрозою зникнення та занесений до Червоної книги України.
Струнка і в’язка, зелена ящірка може досягати в довжину до 60 см, включаючи хвіст. Її луска переливається відтінками зеленого, а у самців у шлюбний сезон горло стає яскраво-блакитним. Харчується ящірка комахами, павуками та іншими дрібними безхребетними.
Жива в різних біотопах, від кам’янистих розсипів до лісових галявин, зелена ящірка відіграє важливу роль в екосистемі, регулюючи чисельність комах-шкідників. Однак, розорювання степів, використання отрутохімікатів, браконьєрство та інші фактори негативно впливають на чисельність цього виду.
Стерв’ятник: пернатий санітар, що балансує на межі зникнення
Плануючи над просторами, Стерв’ятник (Neophron percnopterus) – хижий птах із сімейства яструбиних – відіграє незамінну роль санітара природи. Бувши єдиним представником роду стерв’ятників, він з незапам’ятних часів очищає землю від залишків мертвих тварин, тим самим запобігаючи поширенню хвороб.
На жаль, цей величний птах, що охороняється міжнародними конвенціями й занесений до Червоної книги України як вид, що зникає, знаходиться на межі зникнення.
Причини скорочення чисельності стерв’ятників численні: від отруєння отрутами, які у сільське господарство, до руйнації місць гніздування і браконьєрства.
Тхір степовий: невловний хижак
Степовий тхір, або тхір світлий (Mustela eversmanni) – хижий ссавець з роду ласок і тхорів, що прикрашає простори євразійських степів. На жаль, цей вид, який відіграє важливу роль в екосистемі, в Україні перебуває під загрозою зникнення та занесений до Червоної книги зі статусом “Що зникає”.
Відрізняючись струнким тілом, рудувато-бурим забарвленням і темною маскою на морді, степовий тхір – майстерний мисливець, що регулює чисельність гризунів. Він веде нічний спосіб життя, розшукуючи по норах ховрахів, бабаків та інших дрібних тварин.
Журавель степовий: красень, що танцює, на межі зникнення
Степовий журавель (Anthropoides virgo) – птах, чий граціозний танець прикрашав простори степів протягом тисячоліть. На жаль, цей витончений пернатий красень, який є другим за поширеністю журавлем після канадського, сьогодні перебуває на межі зникнення і занесений до Червоної книги України як вид, що зникає.
Журавель степовий – не просто гарний птах. Він відіграє важливу роль в екосистемі, регулюючи чисельність гризунів та комах. Живу в степах і напівпустелях, він є індикатором їхнього здоров’я.
Шафран сітчастий: ніжна краса під захистом
Шафран сітчастий (Crocus reticulatus) – це не просто чарівна весняна квітка, але й рідкісна рослина, занесена до Червоної книги України у статусі “Неоцінений”. Попри свою красу, цей вид є маловідомою декоративною культурою.
Свою назву шафран сітчастий отримав завдяки характерній сітці волокон, що покриває нижню частину бульбоцибулини. Ця особливість відрізняє його від інших видів шафранів.
Цвіте шафран сітчастий рано навесні, прикрашаючи схили пагорбів і узлісся своїми ніжними фіолетовими, білими або жовтими квітами. На жаль, краса цієї рослини тендітна. Через розорювання місць проживання, збору квітів та інших факторів чисельність сітчастого шафрану скорочується. У Дніпропетровській області, як і по всій Україні, збирання цих квітів заборонено. Важливо дбайливо ставитися до природи й не рвати квіти сітчастого шафрану.
Що ми можемо зробити для захисту цієї рідкісної рослини:
- Залишати квіти на місці. Не зривайте шафрани сітчасті, щоб милуватися їхньою красою в природному середовищі.
- Розповсюджувати інформацію. Розкажіть своїм друзям і близьким про шафран сітчастий, його красу і крихкість.
- Підтримувати природоохоронні ініціативи. Беріть участь у заходах щодо збереження рідкісних рослин та їх місцепроживання.
Важливо зазначити:
Червона книга України – це не просто список видів, що зникають, а й інструмент для їх захисту. У неї включені як тварини, а й рослини, гриби, лишайники.
Кожен вид у Червоній книзі має власну категорію охоронного статусу, що відбиває рівень його небезпеки. Для кожного виду розроблено план його збереження, що включає різні заходи, такі як створення заказників, боротьба з браконьєрством, розведення в розплідниках. Збереження рідкісних видів – це завдання екологів, а й обов’язок кожної людини.