Наприкінці ХІХ століття Катеринославщина славилася як край гарних чорноземів і селянської праці. Село успішно годувало імперію, але людям відчутно бракувало знань, бо вміння передавалися лише від батька до сина. Саме тоді у губернії з’явилася новинка, яка стала викликом традиціям, – школа садівництва, городництва та бджільництва. Там готували спеціалістів, які могли не лише орати й сіяти, а й запроваджувати сучасні методи – від вирощування фруктових садів до догляду за пасіками. Для селянської молоді це стало шансом вирватися з буденності й навчитися того, чого раніше ніхто не вмів. Далі на dnepr.name.
Ідея, що проросла
Фото: відомий біолог, член Імператорського Російського товариства садівництва Іван Акінфієв
У березні 1889 року у Катеринославі з’явився новий осередок Імператорського Російського товариства садівництва. За цим стояли не випадкові люди: ботанік Іван Акінфієв, земські чиновники й відомі громадські діячі губернії. Вони добре розуміли проблему: послуги садівників на місцевому ринку коштували дорого, а землевласники дедалі частіше шукали дешевших, але кваліфікованих працівників.
Саме тому товариство поставило перед собою амбітну мету: створити школу, яка готуватиме молодь до роботи у садах та на городах. Йшлося не стільки про навчальний заклад, скільки про виробничо-науковий центр, де можна було б вирощувати саджанці, експериментувати з новими сортами й забезпечувати господарства регіону якісним матеріалом. Першим кроком стало прохання до міністерства державного майна передати під школу ділянку казенного саду, яку орендував місцевий підприємець Компер.
Дозвіл дали, але з умовою: протягом двох років облаштувати садове господарство, збудувати приміщення й забезпечити навчання щонайменше 15 учнів. Товариство погодилося й взялося до справи. Гроші на будівництво збирали як могли: пожертви меценатів, доходи від оренди саду, допомога земств. У грудні 1890 року губернські земські збори навіть виділили 5 тисяч карбованців – величезну на той час суму. Завдяки цьому вже восени 1891 року у Катеринославі створили навчальний корпус із класами, майстернями та житлом для учнів і викладачів, а поруч заклали розплідник плодових і лісових культур.
Перші будівлі та учні
Міністерство затвердило статут, школа отримала офіційну назву – Катеринославська школа садівництва, городництва та бджільництва 2-го розряду. 13 жовтня 1891 року місто святкувало її відкриття: освячення нової будівлі зібрало чиновників, вчителів, учнів і зацікавлених містян. Перший набір склав 15 хлопців, згодом додали ще й підготовчий клас. Навчали переважно практичних речей: садівництво, городництво, бджільництво, навіть шовківництво. Викладали також ґрунтознавство, фізіологію рослин і догляд за культурами. За якість освіти відповідали фахівці з реальним досвідом: Володимир Андрєєв, Андрій Дворовенко та Петро Четирикін. У 1892–1893 роках почав викладати ще й відомий спеціаліст із плодових культур Володимир Лухменський.
З 1891 року школа стала справжнім центром живого навчання для учнів середніх і початкових шкіл Катеринослава. Там не тільки читали лекції, а й проводили цікаві природознавчі екскурсії та практичні заняття з садівництва й декоративного рослинництва. Учні та містяни знайомилися з передовими досягненнями плодівництва, лісництва, садової агротехніки, а знання, здобуті на практиці, одразу застосовували у власних господарствах. Окрему увагу приділяли популярним на ринку суницям і спаржі. Продаж врожаїв допомагав фінансувати розвиток школи: закупівлю садового реманенту, добрив, покращення технічного оснащення.
Садівництво для всіх
У 1891–1892 роках учні розчистили території колишнього технічного саду, де висаджували лісові породи дерев, заклали розплідник плодових культур. Ставили науково-практичні досліди, вдосконалювали агротехнічні методи догляду за плодовими й лісовими насадженнями. У 1896–1897 роках розплідник перетворився на справжню мініоазу: учні сформували великий розарій, ділянки з медоносними травами, декоративними та екзотичними рослинами. Поруч спроєктували виноградник із високопродуктивними винними й столовими сортами, а для вирощування городніх культур та екзотичних рослин побудували теплиці й оранжереї. Частину насіннєвого матеріалу навіть купували за кордоном у відомому ботанічному саду Ерфурта у Німеччині.
Не менш важливим стало поширення знань серед населення. Ще у 1890 році на зборах товариства ухвалили створення на базі школи спеціальних курсів садівництва й городництва для вчителів початкових шкіл губернії. Перші курси, проведені в 1891 році відомим садівником Анатолієм Греллем, викликали справжній резонанс серед педагогів. Завдяки цим ініціативам упродовж 1890-х років у Катеринославській губернії сформували велику мережу шкільних садів, які перетворилися на своєрідні дослідницькі полігони для поширення плодових культур.
Визнання та підтримка
Більшість випускників Катеринославської школи садівництва залишалися працювати на рідній землі, приносячи користь місцевим господарствам. З перших 15 учнів лише четверо покинули губернію, інші пішли працювати у різні повіти. Підтримка повітових земських установ допомагала школі долати тимчасові труднощі та стабільно розвиватися. Завдяки допомозі губернської адміністрації, земств і місцевих меценатів, й далі розширювали розплідник, зводили нові парники та оранжереї. У 1896–1897 роках площі лісових висівів зросли вчетверо, виноградник збільшився до значних розмірів, а у 1897 році розплідник вже охопив 7 десятин землі та 154 квадратних сажні.
Стабільний попит на декоративні та екзотичні рослини підштовхнув дирекцію школи до нових експериментів. У 1898 році здійснили масштабний висів цінних рослин у відкритий ґрунт і збільшили кількість парників та оранжерей – у 1897 році їх налічувалося 22, а незабаром з’явилася й третя оранжерея. Школа стала центром популяризації садівництва: осередок товариства організовував регіональні виставки, де містяни знайомилися з новинками садівництва та квітникарства. Викладачі проводили заняття у казенних і приватних садах, знайомили учнів із лісництвами, показували на практиці, як доглядати за плодовими та лісовими культурами.
Війна, криза та боротьба за виживання
У 1903 році з’явилися ще нові городи, плантації плодово-ягідних культур, розплідник маточних дерев. Учні з гордістю демонстрували свої успіхи на губернській виставці: гербарії, пікіровані дички, декоративні рослини – всі їхні досягнення відзначили нагородами й медалями. Так що юні садівники переконалися, що їхня праця не даремна.
Та фінансові хвилі не оминули заклад. 1904 рік спровокував кризу: війна на Далекому Сході, революційні зрушення, скорочення пожертв і земських субсидій. Приміщення закладу потребували ремонту, а коштів вистачало лише на найнеобхідніше. Хоча й у ці важкі часи школа надавала вагому допомогу: учні та викладачі збирали та переробляли сотні пудів фруктів і овочів для лазаретів і шпиталів. Всі пожертви відправляли до Червоного Хреста на Далекий Схід.
Останній сезон школи
Фінансові проблеми у 1906 році змусили керівництво закладу просити земство взяти школу на свій баланс. Але міністерство не підтримало цю ідею. У 1907 році інтерес земських установ до закладу суттєво знизився, бо з’явилися інші перспективні проєкти. Тоді ж організатори великої Південноросійської виставки вирішили зайняти територію саду й школи для своїх павільйонів. Це стало останнім ударом: у 1908 році заклад офіційно припинив свою діяльність. Якби склалося інакше, у сучасній Україні прославилося б не лише училище садівництва в Умані.
Та пам’ять про Катеринославську школу садівництва, городництва та бджільництва збереглася. За 18 років вона виховала кілька поколінь майстрів, заклала фундамент для розвитку сільськогосподарської освіти у губернії, принесла нові методи та знання у села. Це була школа, яка не лише навчала, а й примножувала славу Катеринославщини. Розроблені викладачами ідеї та методи заклали основу для подальшого розвитку шкільного садівництва у регіоні, а вихованці створили чимало нових садів та дослідницьких майданчиків, корисних для міста у майбутньому.
Джерела:
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/sadivnytstvo,%20profesiyno-tekhnichna%20osvita
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/Vestnyk_Ekaterynoslavskoho_zemstva_periodychne_vydannya_krayu
- https://www.researchgate.net/publication/352270406_Rol_zemstv_u_rozvitku_trudovogo_navcanna_v_katerinoslavskij_gubernii_kinec_HIH_-_pocatok_HH_stolitta