У місті Кам’янське Дніпропетровської області розташована одна з визначних птахофабрик регіону під назвою “Оріль-Лідер”. Підприємство пройшло складну історію, а у 2020 році відзначило 40-річний ювілей від дня запуску в роботу. Про його заснування та досягнення розповімо детальніше. Далі на dnepr.name.
Відкриття птахофабрики на Дніпропетровщині
Фабрика “Оріль-Лідер” встигла об’єднати і досвід, і новаторські рішення, пройти модернізацію та рекордно збільшити виробництво. Після складного періоду фабрика увійшла до складу МХП і збільшила оборот виробництва в понад 10 разів.
Побудувати велику птахофабрику у Кам’янському вирішили у 1978 році на засіданні уряду. Після кількох нарад було вирішено заснувати птахофабрику “Орільська”.
У квітні 1979 року стартувало будівництво, під фабрику виділили 119 га, а надати підтримку в цьому питанні пообіцяла Угорська народна республіка.
Угорські фахівці допомагали будувати цехи, надали співробітникам підприємства свої технології, а провідні працівники з України вирушили до партнерів на навчання.
Згідно з планом, щороку на фабриці мали виростити щонайменше 8,5 млн птахів.
Досягнення фабрики
Завдяки ентузіазму співробітників птахофабрики, виробництво швидко налагодили і вивели на плановані масштаби, були й досягнення на підприємстві.
Першому директору вручили орден, коли він запропонував не будувати залізничну станцію, а використовувати ту, що була за 5 км від виробництва. Таким чином вдалося заощадити 1 млн рублів.
Крім того, керівник стежив за озелененням території фабрики.
У 1983 році туди завезли квіти і дерева, а рожеві кущі прибули з Литви, і керівник особисто стежив за ними.
Співробітники підприємства розповідали, що за зірвані троянди можна було отримати суворе покарання, причому не таке суворе, як, наприклад, за вкрадену курку.
Першу лінію на фабриці “Оріль-Лідер” запустили у роботу наприкінці 1980 року. Працівники підприємства їздили машинами до Дніпра, і забирали там курей, яких привозили для виробництва з Угорщини.
Майбутні працівники мали закінчити курси в Петриківському ПТУ і одразу ж приступати до роботи.
Навчання тривало всього місяць, все інше вчилися робити вже на підприємстві. Роботу не можна було назвати легкою, адже багато завдань доводилося виконувати вручну – розносити корм птахам за допомогою відер, наповнювати поїлки, а їх було 200 штук.
На той час багато жителів Кам’янського працювали переважно на металургійному комбінаті або заводі “ДніпроАзот”. Щоб набрати штат, на птахофабриці пообіцяли працівникам безкоштовне житло.
Для порівняння, на комбінаті давали житло тільки через 15 років, а на птахофабриці – рік-три.
У 1980-ті роки на підприємстві працювала тисяча співробітників, які отримували квартири, оскільки працювали сім’ями
У 1982 році вже було 1200 осіб, а у 1984 році підприємство відзвітувало про свої досягнення з виробництва. Виявилося, що за чотири роки там випустили 27,7 млн яєць і 38,9 тисячі тонн м’яса.
За цей же період вдалося збільшити прибуток до 33,5 млн рублів, а рентабельність виробництва сягала 49,4%.
У 1985 році і зовсім окупилися вкладені у будівництво кошти, за планом на це витратили 52 млн рублів.
Робота у 1990-ті роки
До середини 1990-х виробництво на “Орільці” почало спадати, хоча в цей період підприємством керували відразу два директори.
У 1993-1995 роках співробітники отримували зарплату продукцією, а потім продавали на ринку тушонку, курей і яйця.
На птахофабриці не вистачало працівників у забійному цеху, там найскладніше, і кожен працівник з інших відділів – технічного, адміністративного – мав 5 днів на рік відпрацювати в забійному.
У 1995-1997 роках виробництво практично зупинилося, кілька бригад слідкували за несучками, а виробництва м’яса не було, цех забою перестав функціонувати.
У 1997 році фабрика уклала вигідний контракт із Регіональним відділенням фонду держмайна України в Дніпропетровській області та ЗАТ “Орель-Лідер”.
Відтоді назву змінили на “Оріль-Лідер”. Виробництво вже встигло скоротитися в рази, залишилося всього 550 осіб, але птахофабрика продовжувала працювати.
Робота у 2000-ті роки
У 2001 році птахофабрика “Оріль-Лідер” увійшла до складу агроіндустріального холдингу МХП, і почався період модернізації.
Фабрика швидко пішла у ріст, усі процеси оновлювали та покращували.
Влітку 2020 року птахофабрику очолив Олександр Сплодітель. Він прийшов на фабрику ще студентом і встиг пройти шлях від стажиста-бригадира до начальника виробництва.
Модернізація виробництва
Забравши птахофабрику під своє управління, МХП створила сильну виробничу структуру закритого циклу. У цехах налагодили виробництво курчат в інкубаторах, почали вирощувати бройлерів, ведеться забій птиці та переробка продукції. Через те, що кожен етап виробництва більше не залежав від зовнішніх чинників, темпи з виробництва швидко збільшувалися.
За 19 років після входження до складу компанії на підприємстві провели ґрунтовну модернізацію та оновлення обладнання і процесів.
Так, у 2005 році там побудували другу зону для вирощування птиці на 56 пташників, а у 2017 році – третю на 63. За 20 років птахофабрика зросла приблизно в 5 разів – від проєктних 8,5 млн до 42,9 млн птахів на рік.
Щойно на фабрику почало надходити нове обладнання, змінилася і технологія вирощування птиці. Раніше 8-10 пташників обслуговували 26 осіб, а після модернізації виробництва – лише 5.
До 2005 року птахофабрика працювала з використанням старої технології, яку передали угорці, цехи з птахами опалювали “газовими плитами”, вони були небезпечними, часто гасли, виробництво йшло у збиток.
Після модернізації у приміщеннях поставили по 4 автоматичні газові вентилятори, “гармати”, які справляються з обігрівом набагато ефективніше.
Система для напування та годівлі птиці теж пережила серйозні зміни. Раніше баки з водою розміщували на дахах пташників, і працівники утеплювали їх, щоб узимку вода не замерзала, постійно були проблеми з транспортером, що мав подавати корм птаху, він ламався та зупинявся.
Після модернізації на підприємстві запрацювали зручна ніпельна система напування. Подача корму стала автоматизованою, тобто працює без участі людини.
Переоснащення на фабриці проводиться регулярно, це питання залишається одним із головних для керівників. Усе обладнання замінюють на нове, сучасне.
Керівник птахофабрики Олександр Сплодітель розповів, що згодом на фабриці покращили й показник збереженості птиці. У 2018 році він становив 94,6%, а у 2020 році – 95,9%. Співробітники постійно проводять імунізацію птиці відповідно до міжнародних стандартів.
У 2010-2011 роках співробітників фабрики відправляли для обміну досвідом до Німеччини, і тоді показники європейських птахофабрик здавалися недосяжними. Завдяки зусиллям фахівців фабрика в підсумку не тільки наздогнала, а й перегнала колег з європейських країн.
Компанія поступово оновлює кожну виробничу ділянку. У 2004 році на території побудували нові інкубатори, потужність виробництва яких утричі вища, ніж у старих зразків.
Паралельно з великими проєктами проходила і планова модернізація. Наприклад, у 2012 році на птахофабриці запустили автоматизовану котельню.
У 2020 році на підприємстві розпочалася реконструкція забійного цеху, а асортимент маринованих продуктів зріс із 10 до 23 видів.
