У Дніпрі працює багато відомих і талановитих вчених із різних сфер. Один із них – Сергій Єрмоленко, старший науковий співробітник Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара за напрямом біологія. У складі української дослідницької групи він вирушив до Антарктики, щоб зібрати нові дані про цю місцевість. Про вченого та його досягнення розповімо детальніше. Далі на dnepr.name.
Досягнення в університеті
Сергій Єрмоленко – один із найкращих молодих науковців із Дніпра. Біолог, авторитетний фахівець із рептилій, у 2020 році став одним із переможців обласних конкурсів разом зі своїм колегою Олегом Маренковим. Тоді талановитий дніпрянин здобув перемогу на конкурсі “Молоді вчені Дніпропетровщини”.
У Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Сергій Єрмоленко прийшов працювати у 2015 році, і неодноразово був відповідальним виконавцем держбюджетних тем.
У 2018 році дніпровський біолог встиг успішно захистити кандидатську дисертацію з екології та отримав звання кандидата біологічних наук.
За час своєї кар’єри вчений став автором понад 50 наукових праць, а деякі його публікації увійшли до міжнародних наукометричних баз “Scopus” і “Web of Science”.
У 2018 році Єрмоленко вирушив до Німеччини, де здобув перемогу на науковому конкурсі “Quarry Life Award 2018 Heidelberg Cement”.
У 2022 році Сергій Єрмоленко став новим головою Ради молодих учених ДНУ.
Головні напрями, за якими працює дніпрянин, – це дослідження стану земноводних і плазунів в умовах степової зони України, екотоксикологія.
Експедиція до Антарктиди
У березні 2024 року Сергій Єрмоленко разом з іншими українськими вченими та біологами вирушив до Антарктиди. Протягом року експедиція повинна буде виконувати дослідження за трьома основними напрямами – геофізика, біологія та метеорологія. До того ж, в обов’язки дослідників входитиме обслуговування української станції “Академік Вернадський”.
Для України це 29-та за рахунком антарктична експедиція. Загалом підкорювати континент вирушили 14 учасників і учасниць, відібрані на відкритому конкурсі. Серед них дев’ять учених (три біологи, метеорологи і геофізики) і п’ять співробітників для життєзабезпечення (лікар, кухар, сисадмін, системний механік, дизеліст-електрик).
Примітно, що до команди дослідників приєдналася найбільша кількість жінок за останні 27 років. Раніше стільки полярниць було тільки у складі другої експедиції в 1997-1998 роках.
Очолив експедицію один із найдосвідченіших полярників України – геофізик Юрій Отруба, для якого це буде вже восьма за рахунком експедиція.
Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий перед відправленням експедиції в Антарктиду пояснив, що конкурси на всі посади для таких поїздок відбуваються щороку.
У 2024 році на кожну посаду був конкурс, і на місце претендували в середньому 11 осіб. Саме за результатами цього конкурсу дніпрянин Сергій Єрмоленко став одним із трьох найкращих і вирушив до Антарктики разом із колегами.
Члени експедиції пройшли тривалий шлях, щоб дістатися до станції. Спочатку їх відвезли до Польщі автобусом, потім літаками науковці вирушили до Чилі, а вже з порту Пунта-Аренас вітчизняним криголамом “Ноосфера” допливли до Антарктики.
Завдання для експедиції
Головне завдання для команди вчених у тому, щоб підтримувати безперервне спостереження та вимірювання загальних показників.
Статистику збирають упродовж десятиліть, і таким чином можна отримати велику кількість даних, що дають змогу відстежувати зміни у кліматі, магнітній сфері землі, зафіксувати інші важливі показники.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначили, це вже третя ротація зимівників із 2022 року.
Дослідження Антарктиди
Першим українцем, який вирушив до Антарктиди, став Антон Омельченко. У 1911 році вчений увійшов до складу експедиції під керівництвом британця Роберта Скотта. Прізвище Омельченка внесли до списку Королівського географічного товариства Великої Британії.
Правнук Омельченка теж пішов стопами дослідника і рік провів на станції “Академік Вернадський”.
В Антарктиді немає людей, які жили б там на постійній основі. Улітку кількість науковців і допоміжного персоналу на всьому континенті становить близько п’яти тисяч осіб.
Україна серед інших 30 країн утримує постійну станцію в Антарктиді. При цьому це єдине місце на Землі, де живуть імператорські пінгвіни, найбільші у світі.
Українська станція “Академік Вернадський” проводить дослідження Антарктиди впродовж понад 20 років. За цей час дослідники встигли вивчити великі території континенту, поспостерігати за життям тварин, і більше дізнатися про місцеву природу.
Знаходиться станція “Академік Вернадський” на мисі Марина біля західного узбережжя. Головне призначення станції – проведення наукових досліджень, тож окрім збору метеоданих для прогнозування світової погоди, українські науковці збирають та опрацьовують інформацію про глобальні проблеми. Так, дослідники постійно фіксують процес танення льодовиків, вимірюють рівень озону.
Вивчення цього полярного регіону дає змогу набагато краще описати і зрозуміти природні процеси, ступінь впливу людства на біосферу Землі, спрогнозувати наслідки.
Вчені з України беруть участь і в міжнародних проєктах. Приміром, було проведено дослідження зі встановлення чисельності пінгвінів на континенті. Крім того, дослідники мали вивчити міграцію пінгвінів, встановивши спеціальні GPS-мітки.
Влітку 2021 року дослідники зафіксували зібрання тисяч пінгвінів поблизу станції України. Здебільшого це були субантарктичні пінгвіни Дженту або Аделі. Учені пов’язують скупчення пінгвінів у цей період біля станції зі зміною клімату.
В Україні настає літо, а в Антарктиці – зима, а води навколо станції сковує лід. Пінгвіни, які мешкають біля станції, відпливають на північ, шукають там відкриті ділянки води й території для харчування.
Наприкінці 2021 року вчені зафіксували на континенті біля станції “Академік Вернадський” рекодний за 20 років рівень снігу – 2,75 м.
Попередній рекорд зафіксували лише у 2016 році, тоді сніг випав на 2,65 м.
У такі моменти дослідники особливо пильно спостерігають за життям пінгвінів та їхньою поведінкою. Науковці розповідали, що тоді гнізда засипає снігом, але птахи все одно продовжують висиджувати яйця, хоча з-під снігу видно лише їхні голови. Тим пінгвінам, які гніздяться на височинах, у такі моменти легше, адже їх засипає лише частково.
Крім того, українські дослідники встигли зняти зворушливі кадри з новонародженими тюленятами.
Великою рідкістю для полярників стала і поява двох горбатих китів, які не побоялися приплисти просто до берегів острова Галіндез, де розташована станція. Українські фахівці побачили китів просто з вікна під час сніданку, і це було дуже хвилююче.
Ще одним рідкісним явищем для українських учених стала поява крижаних полярних стратосферних хмар, які ще називають перламутровими. Складаються такі хмари з кристаликів льоду, і їх майже не видно, бо кристали дуже тонкі.
Але коли сонце опускається на кілька градусів нижче горизонту під час заходу сонця, світло починає відбиватися і виникає оптичний ефект іризації, який “фарбує” хмари в різні кольори.
