Чи пересядуть дніпряни на велосипеди?

Автомобільні затори – часта ситуація для нашого міста. Окрім того, що ми тратимо багато часу на дорогу, ми втрачаємо значно цінніше – скорочуємо свій вік! Згідно статистики, від спричинених забрудненням довкілля хвороб щороку помирає на планеті більше людей, ніж від малярії та ВІЛу разом взятих, пише dnepr.name.

Викиди в атмосферу від одного автомобіля за рік : 700 кілограм чадного газу, 40 кілограм діоксиду азоту, 230 кілограм незгорілих вуглеводів. 

Якщо будинки, розташовані поруч із великими дорогами чи шосе на відстані до 10 метрів, то мешканці, за результатами моніторингів, хворіють на онкологічні захворювання в 3 – 4 рази частіше, ніж у будинках, віддалених від дороги на відстань 50 метрів.

Токсичними викидами двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) є гази та пари палива з карбюратора і паливного бака. Основна частка токсичних домішок надходить в атмосферу з відпрацьованими газами ДВЗ. З картерів, газами і парами палива в атмосферу надходить приблизно 45% вуглеводнів від їх загального викиду.

 Дніпро не є виключенням в цій ситуації.

Шкідливий транспорт 

За словами експерта, доктора технічних наук, професора кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища НТУ «Дніпровська політехника» Артема Павличенка, у Дніпропетровській області щороку в повітря потрапляє близько 50 тисяч тонн забруднюючих речовин, джерелом яких є транспорт. Отже, приблизно 30-50 відсотків серед забрудненого повітря Дніпра складають викиди машин.

«У нашій області зареєстровано близько 600 тисяч одиниць автотранспорту. Більше половини з них старіше 10 років, що посилює негативний вплив на оточуюче середовище. Це не лише забруднення повітря, а й шумове і світлове навантаження. До того ж зазвичай автомагістралі пролягають вздовж житлових будинків. Тож населення вимушене дихати автомобільними викидами», — говорить Артем Павличенко.

Основні методи боротьби з автомобільним забрудненням повітря є обмеження руху машин: вантажівок (виведення їх з міста) і легкових автомобілів та розвиток альтернативних способів мобільності — громадського транспорту, велосипедного руху та пішої ходьби.

Велосипедисти Дніпра

То ж як почувають себе прихильники альтернативного транспорту у Дніпрі? Про це ми запитали у велосипедиста зі стажем, тележурналіста Влада Войцеховського. 

«Цього літа буде дев’ять років, як я їжджу на велосипеді. Практично щодня. Велосипедистів стало помітно більше, особливо останній рік. Можливо у зв’язку з пандемією, з перебоями в роботі громадського транспорту.Загалом і так з року в рік спостерігається збільшення кількості велосипедистів на дорогах.

.

Щодо розвитку велосипедної інфраструктури  майже нічого не міняється. З’явилось кілька вело доріжок,  але вони не якісні. Єдина нормальна найновіша на житловому масиві «Перемога», але і її примудрились спаплюжити, тому що по ній вкопали антипаркувальні  стовпці, через які травмуються саме велосипедисти. 

Єдине, що можна згадати позитивного: в 2019 році травмувалась дівчинка, потрапивши колесом в ливнівку. Ми зробили запит в міську раду, на що отримали відповідь, що ливнівки не є небезпечними.Тоді велосипедисти провели такий флешмоб – фотографували по місту ливнівки з застряглими в них велосипедами.

 Міська влада таки закупила нові в Німеччині і почала встановлювати у місті. Щодо місць заміни обіцяли  прислухатись до побажань велосипедистів, але тут не склалось. Розміщують на свій розсуд. Оце був єдиний епізод, коли влада нас почула.»

Стосовно автомобілістів на загальних трасах Влад говорить, що водії стають толерантними до велосипедистів.  Але буває і так, що заганяють в калюжі,чи притискають до бордюрів навмисно. 

Чи страшно їздити? Запевняє, що якщо людина має сама водійські права і практику, то не страшно. Але своїх дітей самих не  відпускає,тільки з особистим супроводом. 

Іще одна проблема – велопарковки.Тут таки є деякий прогрес. Поставили майже всі супермаркети, органи державної влади. Є питання до якості, але хоча б так.  А часто – або до стовпа прив’язуватись, для цього потрібен довгий замок,  або до дерева. 

«Але основна проблема все ж у  відсутності інфраструктури для велосипедистів,- говорить Влад ,- Ти не відчуваєш комфорту, не відчуваєш себе в безпеці». 

Виявляється, у  місті в наявності багато об’єднань велосипедистів. В. Войцеховський входить до Дніпровської асоціації велосипедистів. А ще у Дніпрі є  «Дніпровелоклуб», що об’єднує туристів.З’явилось багато спортивних вело утворень.

Влад їздить на роботу щодня, а це  15 кілометрів в один бік, і 15 – додому. 

«Для мене велосипед – це повсякденний вид транспорту. Я бачу перспективу розширення саме такого напрямку. Ми від цього нікуди не дінемось. До цього йде весь світ. Наші чиновники заявляють, що Дніпро не створене для велосипедів. Але це мізки чиновників не створені для цього. Наші широкі вулиці, проспекти можуть поділитись якимись півтора метрами узбіч  для вело доріжок. І для автомобілістів це позитив,тому що частина їх теж пересяде на велосипеди і звільнять вулиці від автівок. 

Я вже не кажу про оточуюче середовище, яке і без автотранспорту  у нас переповнене шкідливими викидами.»

Місто – для людей

А поки що автомобілі паркуються всюди: на тротуарах, у зелених зонах, на головних міських площах. Замість затишних вулиць і площ, де було б приємно прогулюватись і дихати свіжим повітрям, ми вдихаємо небезпечні гази. Найдорожча міська земля перетворюється на паркувальні майданчики, а  вулиці, набережні і бульвари – на швидкісні магістралі.  

Але ж місто належить не автомобілям, а людям. Пішохідні зони мають бути  комфортними, просторими. Кількість місць для паркування обмежена, а чисельність автомобілів регулюватись за допомогою високої плати за паркування та проїзд по центру міста. А пріоритетом мають бути  доріжки для пішоходів, велосипедистів, користувачів громадського транспорту, як  це налагоджено в цивілізованих країнах. 

Автомобіль у місті — це розкіш, а не засіб пересування.

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here