Повені у Катеринославі та Дніпрі

Наше місто не дуже відоме повенями, але в далекому минулому їм мало місце бути. Скільки було повеней і як з ними боролися – дізнаєтесь у нашому матеріалі на dnepr.name.

Катеринославські повені

Перша повінь сталася через 13 років після заснування міста, у 1789 році. Далі були катастрофи у 1820, 1891, 1892 роках.

У 1891 році міська влада сама визнала, що не в змозі боротися з водною стихією. Результатом події стала сильна злива, яка тривала 2.5 години. Затопило нижні квартали міста, особливо сильно постраждали підвальні та напівпідвальні приміщення, а дерев’яні споруди вже не могли експлуатуватись городянами. Це спричинило появу нового мікрорайону. Новий район “Нові плани” був розміщений трохи вище вулиці Світлова, між вулицями Короленка та Виконкомівською.

Наступна катастрофа сталася у 1898 році. Причиною були ті самі, погана робота каналізації та відсутність хорошої дренажної системи. Варто зазначити, що зі зливами проблема стоїть гостро навіть у 21 столітті. Через це ситуація стала повторюватися і далі, наступна відбулася в 1917 році, в один із найнеспокійніших періодів в історії нашого міста. Вода піднялася понад 6.5 метрів ординара, затопивши всю берегову лінію та вулиці Коцюбинського, Воскресенську. Така ситуація тривала близько 5 днів. Найцікавіше, що заклади культури не забували про себе і пропонували відволіктися від стихії переглядом вистави чи фільму. А електроенергію та роботу трамваїв змогли повноцінно відновити лише за тиждень.

Повені у Дніпропетровську

1931 рік відомий пуском відомої “ДніпроГЕС”. За рік до історичної події у нашому місті трапилася чергова стихія, цього разу вона була ще масштабнішою.

Вода доходила до підніжжя Центрального Банку на вул. Воскресенської. На лівобережжі через низький рівень висоти над рівнем річки постраждав район Амура, а збудовані греблі у піщаних селищах не врятували ситуацію, оскільки потік води пошкодив їх.

Здавалося б, з відкриттям “ДніпроГЕСу” водні катастрофи мають зникнути, проте 1977 року стихія несподівано повторилася.

Через статус закритого міста місцеві ЗМІ не поспішали докладно висвітлювати цю подію, написавши, що це був дощ.

За якісь дві години у нашому місті випала місячна норма опадів, що дуже здивувало всіх. Цього вистачило, щоб повністю затопити нижню частину міста на Дніпрі, а в центрі рівень води сягав півтора метра. На велику кількість вулиць пошкодилося асфальтове покриття, грязьові шари становили близько 20-30 сантиметрів. Цікава ситуація виглядала при в’їзді на Новий міст, кілька десятків машин було затоплено повністю.

Також повінь зашкодила нові зелені насадження та фонтан біля Оперного театру. Сталося 300 обривів проводів, трамваї та тролейбуси перестали функціонувати ще першу годину стихії. Трьом районам містам було завдано серйозних збитків.

Велика робота з усунення надзвичайної ситуації мала міська рада. Їм потрібно було відновити місто, об’єднавши близько 10 000 осіб, щоб усунути наслідки. А потерпілим городянам виплатити компенсації та надати житло. Вже наступного ранку Дніпропетровськ зміг повноцінно функціонувати. 

30 липня 1977 року відбувся наймасовіший суботник в історії нашого міста. Учасників суботника було близько 100 тисяч осіб. Найбільше постраждав район “Озерки” через свій незвичайний крутий рельєф. За кілька днів після трагедії вулиці міста від мулу повністю почистили.

Кількість загиблих у повені невідома, але за чутками місцевих жителі відомо як мінімум про одного загиблого, якого затягнуло сильним потоком води в люк.

Повінь змусила змінити планування деяких житлових та громадських кварталів міста. Таким чином було створено Театральний бульвар, а будинки на його місці мусили знести.

Сподіваємося, що влада нашого міста не забуватиме про своєчасний ремонт зливних споруд, а таких великих трагедій більше ніколи не повториться.

Get in Touch

.